Я просто люблю свою роботу. Зінаїда Тиккоєва

Є люди, які своїми діями, справами, неординарністю своєю досить помітно вирізняються серед інших. Такою людиною нам , членам гуртка «Основи журналістики» разом із керівником Анатолієм Васильовичем Саржевським бачиться Зінаїда Миколаївна Тиккоєва - керівник танцювального колективу «Журавлина» НВО І-ІІІ ступенів «Мрія» з Кропивницького в нашій розмові напередодні відзначення 10 листопада Всеукраїнського дня працівників культури та майстрів народного мистецтва.

Щиро пораділи вболіванню за все, що вона робить, за що береться, постійній націленості на пошуки задля досягнення кращих, вагоміших результатів у передачі безмежної любові до танцю своїм вихованцям. Після спілкування зійшлися думкою в тому, і здатна зробити все , щоб досягти наміченого. що вона – на своєму місці робить все ,щоб досягнути наміченого.

- Зінаїдо Миколаївно, пригадайте своє дитинство. Як давно відчули бажання танцювати?

- Дуже давно. Ще з чотирьох рочків, коли батьки придбали телевізор І коли вперше побачила на сцені танцювальний колектив, то твердо вирішила стати артисткою. Під час навчання на хореографічному відділенні Дубенського культосвітнього училища в Ровенській області училища знайомилася із специфікою народних , бальних танців, бо тоді естрадних ще не було. Після навчання та переїзду до Кіровограда працювала за отриманою спеціальністю в міського клубі торгівлі в центрі міста. Пізніш була запрошена на роботу до клубу будинку культури імені Компанійця в колектив бального танцю «Златоцвіт». Вже через два роки роботи з новоутвореним колективом естрадного танцю з тією ж назвою рішенням спеціальної комісії колективу було присвоєно звання народного.

- Чому ви перейшли працювати до НВО «Мрія?»

- Справа у тому, що міський будинок культури імені Компанійця продали і всі художні колективи виставили на вулицю. Ось тому мені довелося шукати нову роботу. Я дужа радію, що прийшла працювати до школи з такою романтичною назвою «Мрія». А ще горджуся своїми вихованцями, з якими працюю щодня. Вони у мене старанні, дуже гарні та талановиті.

- Хто був першим був ваш першим хореографом?

- Моя шкільна вчителька російської мови та літератури. Саме вона залучила мене до танцю як виду народного мистецтва і утверджувала мою думку про професійне становлення. На, щастя, так і сталося.

- А кого із Ваших наставників Ви ще можете згадати сьогодні?

- Незабутнього Володимира Івановича Горінного. Він першим запримітив мене у Кіровограді, запросив до себе в колектив відомого танцювального колективу , якому завдячую, бо багато чому навчилася та досягла. За 25 років життя у складі колективу виступала на сценах Англії, Чехії, Болгарії, Фінляндії, Іспанії. Двічі виступала в Німеччині та Польщі. Це були незабутні поїздки та виступи.

- Зінаїдо Миколаївно, а скільки часу займає у Вас підготовка нового номеру для виступу на сцені?

- Коли я чую якусь пісню і розумію, що це моє , тоді ж починаю працювати як хореограф над номером. Він народжується не одразу й не за кілька днів. Маєш довго працювати в процесі його створення. Щось доповнювати , переробляти , вносити нові елементи танцю задля оформлення картинки. Тому однозначно дати відповідь на запитання про те, скільки часу потрібно виділити для підготовки конкретного танцю досить складно.

- Зрозуміла. А чи є у Вас улюблений номер?

- Всі поставлені мною в колективі танцювальні номери я роблю з любов’ю. Тому не можу сказати, який з них мій найулюбленіший. Завжди радію, коли бачу, що діти вже готові до ускладнення рухів. Тоді ми рухаємося далі. Наш колектив часто запрошують виступити на різних культурних масових заходах,. Я теж шукаю місця для виступів на сцені моїх вихованців. Зараз, дякуючи інтернету, це не проблематично. Художній танцювальний колектив «Журавлини» бере участь у багатьох конкурсах, за перемоги у яких маємо заслужені нагороди – дев’ять кубків. Ми зайняли три перших місця на міжнародному конкурсі у Києві, Намагаємося «підтягувати» до інших біль відоміших, ніж нас, творчих танцювальних колективів

Зінаїдо Миколаївно, цікаво дізнатися про умови прийому до гуртка за віком…

• Прийом дітей до колективу починаю з першого класу і до сьомого – це сприятливий вік для занять танцями в шкільному колективі

• Насамкінець нашої зустрічі хочу запитати про те, чи важко працювати з дітьми?

• Це не важко, якщо любиш дітей. Я їх усіх дуже люблю, вони у мене дуже старанні. Я їх обожнюю! Репетиції у чотирьох групах , які відвідують сімдесят юних танцюристів проводимо по дві години три рази на тиждень. Також у нас є відведений за розкладом урок акробатики. І якби ти запитала про зміну місця роботи, то скажу однозначно: « Я нізащо не зрадила б танцю, якому віддала своє життя. До того протягом 25 років була « в танці» - незмінною учасницею народного ансамблю пісню і танцю «Весна» . Я просто люблю свою роботу».

Степанида Лаврусенко, вихованка гуртка «Основи журналістики» «НВО І-ІІІ ступенів «Мрія»

Фото авторки та з архіву Зінаїдит Тиккоєвої М. Кропивницький