ВІЛ-позитивна: люблю куховарити, няньчити правнуків і розгадувати кросворди

26 мая 2020 14:15 0 348 Здоровье, красота
ВІЛ-позитивна: люблю куховарити, няньчити правнуків і розгадувати кросворди
 
 
Поліні Аркадіївні за 60 років. Вона варить смачний борщ, любить розгадувати кросворди і няньчити своїх правнуків. Про ВІЛ-інфекцію дізналася десять років тому. Відтоді діагноз ніяк не вплинув на її життя.
 
З Поліною Аркадіївною спілкуємося по телефону. Вона одна з найстарших ВІЛ-позитивних, у яких мені вдалося записати інтерв’ю. Проживає у невеличкому містечку, де всі про всіх знають. Єдине її побоювання – щоб ніхто не дізнався про її ВІЛ-статус.
 
- Бо ж відвернуться, дочко. А мені на старість не хочеться, щоб люди тикали пальцями чи засуджували, - зізнається жінка.
- Не переймайтеся. Ми змінимо ваше ім’я і не будемо вказувати місто. Коли ви дізналися про ВІЛ? – питаю. 
- То було десять років тому. Залетіла я в лікарню з високою температурою. Перевірили, зробили знімок, сказали, що легені набираються рідиною. Я здавала багато аналізів. А потім лікар сказав, що в мене ВІЛ-інфекція. Як? У мене мужиків не було! Я ж ні з ким не спала, крім свого чоловіка! Відкуди воно в мене взялося? Оговтавшись, я почала розпитувати, як ще можна було інфікуватися. Мені до цього кілька років тому робили складну операцію, мабуть, тоді я й отримала ВІЛ, - каже Поліна Аркадіївна.
- Ви розпочали лікування?
- Це було непросто. Спочатку я боялася йти в лікарню по ліки. Та й не могла. Я була в іншому місті з хворими легенями. Тому просила сина, і він мені привозив ліки. Коли почала приймати антиретровірусну терапію, мені ставало легше дихати. Та й з часом було вже не так страшно. Я повернулася у своє місто. Жила звичайним життям. Змирилася зі своєю хворобою, - ділиться жінка.
 
- Ліки додому вам приносить соціальний працівник проєкту "Колобаритив послуг з виявлення та лікування ВІЛ" ACCESS Pro в рамках програми PEPFAR (2018 – 2023)", що втілює БО "100 відсотків життя. Кропивницький". Не називаю її прізвища, щоб вас через неї не ідентифікували. Розкажіть, чим вона вам зараз допомагає?
 
- О, її візит для мене завжди радість. Мені важко ходити. Хіба що у подвір’ї, і то – повітрям подихати, посидіти на лавочці. Йти по АРВ-терапію мені важко. От моя соціальна працівниця і приносить мені ліки, які я приймаю щодня. Якщо треба якась підтримка, я їй телефоную. Це добре, що вона у мене є, - каже Поліна Аркадіївна. 
 
- Ви більше часу проводите вдома. Чим займаєтеся?
 
- У мене постійно правнуки в гостях. Готую їм щось смачне. Люблять мій борщ із домашньою сметанкою. Я ще люблю розгадувати кросворди. Це моє захоплення із молодості. На жаль, як тільки почався карантин, то була без кросвордів. Але якось подарувала мені сусідка газету з кросвордами – от я і знову в нею з головою поринула. У мене знаєте, скільки вдома цих кросвордів? Ого-го! 
 
Розмова з Поліною Аркадіївною ще тривала півгодини. Вона розповідала і рецепт борщу, і "секрети" слів захованих у кросвордах, а насамкінець казала: "Ви напишіть там у себе, щоб люди без вагань проходили тест на ВІЛ. П'ятнадцять хвилин – і ви знатимете про своє здоров’я. Краще приймати АРВ-терапію вчасно і жити звичайним життям".
 
Вікторія Семененко
МЕРЕЖА
25006, Україна, м. Кропивницький, e-mail: kovlgv@ukr.net
вул. Преображенська, 2, офіс: 610-613
тел./факс: (0522) 24-69-04http://lzv.kr.ua
Комментарии
Ничего не найдено.

Оставить комментарий