Жити заради України. Володимир Панченко

21 окт 2020 12:30 0 558 Личность
Жити заради України. Володимир Панченко
 
Чиє ім’я носить твоя вулиця
 
Напередодні річниці смерті Володимира Панченка депутати Міської ради міста Кропивницького перейменували вулицю Декабристів на його честь. 
 
Володимир Панченко народився 2 вересня 1954 року в селі Демидівці Одеської області. Він був автором низки статей, монографій, підручників на літературну та історичну тематику, професором Національного університету «Києво-Могилянська академія», доктором філологічних наук, членом Національної спілки письменників України, членом Українського ПЕН, народним депутатом Верховної Ради України I скликання, шеф-редактором та засновником видання «ЛітАкцент». Мав звання заслуженого діяча науки і техніки України. 
 
Письменник залишив по собі великий багаж творчого доробку в галузі літературної критики, досліджень з історії української літератури, проблем гуманітарної політики в українській державі. У нього був дивовижний дар доносити до читачів і слухачів істину, проливати світло на незнані, маловідомі чи призабуті факти з життя письменників, діячів культури і науки, відновлювати коди національної пам’яті. 
 
У Кропивницькому він прожив 17 років – з 1984-го по 2001 рік. Тут тривало його становлення як вченого, політика, громадського діяча. 
 
 
У 1984 – 1985, 1994 – 1998 рр. Володимир Євгенович обіймав посаду доцента кафедри української літератури, у 1998 – 2001 рр. – завідувача кафедри зарубіжної літератури та компаративістики Кіровоградського державного педуніверситету ім. Володимира Винниченка. У 1986 – 1991 рр. очолював Кіровоградську обласну організацію Спілки письменників України. У 1990 р. був обраний народними депутатом України першого скликання (1990 – 1994). 
 
Володимир Панченко отримав високе звання Почесного громадянина Кропивницького у 2019 році. Він був посланцем від міста серед тих, хто голосував за Акт проголошення незалежності України.
35 років Володимир Панченко не поривав свого життя з Кропивницьким. Він був чи не першим, хто фактично відкрив Україні Володимира Винниченка. Громадськість пам’ятає, як до обласного краєзнавчого музею з французького Мужена приїхав кабінет прем’єра Української Народної республіки. 
 
Володимир Євгенович був одним з ініціаторів створення міського літературно-меморіального музею І. К. Карпенка-Карого. Саме за клопотанням його, народного депутата, обласних організацій Спілки письменників та Українського товариства охорони пам’яток історії та культури виконком Кіровоградської міської ради народних депутатів у січні 1993 року прийняв відповідне рішення і у вересні 1995 р., до 150-річчя від дня народження театрального діяча, музей відкрили.
 
Без Володимира Панченка важко уявити бібліотеку імені Чижевського, Музей мистецтв, бібліотеку Маланюка (колишня Бойченка). Без його емоційного, світлого, але фундаментального слова сучасники значно менше знали б не лише про Винниченка, а й про Маланюка, Чикаленка, Яновського, Тобілевича і Кропивницького.
 
Проте одна із найяскравіших, найвагоміших сторінок життя Володимира Панченка – робота на ка-федрі української літератури тодішнього педінституту, створення гімназії імені Тараса Шевченка, де-сятки проведених просвітницьких телестудій на обласному телебаченні.
 
 
Науковець виховав не одне покоління вчителів української мови і літератури. Він створив справжній колектив викладачів-науковців, чий творчий доробок міг упевнено посперечатися з цілими академічними інститутами.
 
Володимир Панченко не просто змінив культурний і духовний простір нашого краю, він облагородив його. У своєму «Сонячному годиннику» він написав: «Україна – розгорнута книга, і якщо вміти її читати, то кращого підручника з історії й придумати важко». Він називав себе пілігримом, романтичним мандрівником. А кропивничани щиро вдячні йому, доктору філології, який стояв біля витоків відновлення нашої незалежності, який був інтелектуальною елітою нації, за величний урок любові до України.
14 жовтня 2019 року після тривалої хвороби український письменник, літературознавець, критик, доктор філологічних наук, професор Володимир Панченко помер.
 
Комментарии
Ничего не найдено.

Оставить комментарий