Анемія у дітей. Сучасне бачення проблеми

  • 30 серп. 2018 15:32
  • 9820
    • Стаття Анемія у дітей. Сучасне бачення проблеми Ранкове місто. Кропивницький
     
     
    Анемією в медицині називають явище, коли в крові людини різко знижується кількість гемоглобіну. Це може бути зумовлено або недостатнім кровотворенням, або підвищеним розпадом тілець (еритроцитів), або крововтратою.
     
    За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, в країнах Європи, в т.ч. в Україні, майже 10% людей хворіють на анемію. Всі види анемій, як правило, є вторинними проявами основного захворювання.
     
    Анемію можна запідозрити, коли людина скаржиться на постійне нездужання, сонливість, втомлюваність, зміни смакових звичок, нудоту, зниження апетиту, блідість шкірних покривів та слизових оболонок, сухість шкіри, ламкість нігтів, посилене ураження зубів. Анемія супроводжується зниженням імунного захисту, особливо проти вірусних інфекцій.
     
    Діти з анемією втричі частіше хворіють на ГРВІ, вдвічі — на гнійничкові запалення шкіри, різноманітні кишкові інфекції, алергію.
    Згідно з новітніми даними, анемія призводить до порушення нервово-психічного розвитку дитини, зниження інтелекту, затримки встановлення розвитку логічного мислення, до ускладнень у навчанні, відхилень у психічному стані.
     
    Найбільш доступним об’єктивним методом діагностики анемії є лабораторне визначення вмісту гемоглобіну в крові. Потрібно враховувати різні вікові норми гемоглобіну. Так у новонароджених він повинен бути не нижчим 145 г/л, у дітей до шести років — 110 г/л, у старших дітей — 120 г/л.
    Тому правильна інтер-претація даних аналізу крові проводиться тільки лікарем.
     
    Лікування анемії повинне розпочинатись негайно після встановлення діагнозу згідно з даними обстеження.
    Думка про те, що анемію легкого ступеня можна коригувати тільки дієтичним харчуванням, є хибною. При анемії у кишківнику значно знижується здатність до засвоєння необхідних мікроелементів із продуктів. Таким чином адекватне лікування можливе лише за призначенням лікаря — окрім дієтичного харчування, необхідно приймати спеціальні лікарські препарати.
     
     
    Останнім часом для дітей на фармацевтичному ринку є багато зручних для прийому форм ліків — це краплі, сиропи, таблетки. Призначене малюку лікування важливо продовжувати і по досягненні нормального рівня гемоглобіну ще деякий час під наглядом лікаря.
     
    Обов’язковою умовою лікування анемій є лікування причин, які призвели до них.
    Необхідно якісно покращити раціон харчування. З анемією краще за все «бореться» м’ясо. Це телятина, курятина, індиче м’ясо та м’ясо кролів. Важливою в харчуванні є наявність риби.
    Доведено, що при анеміях продукти тваринного походження засвоюються краще, ніж рослинні. Звідси випливає, що деякі лікарські рекомендації визнані застарілими. Так, встановлено, що яблука, гранати, морква, які широко призначались для харчування, краще засвоюються у поєднанні з м’ясними стравами. Тільки в такому випадку від їжі буде очікувана користь.
     
    З рослинних продуктів, що містять фолієву, нікотинову, аскорбінову кислоти та залізо, рекомендуються до вживання гранати, свіжа чорна смородина, обліпиха, шипшина, хурма, абрикоси, яблука, сливи, журавлина, брусниця, суниця, чорниця, зелень салату, петрушки, шпинату, болгарський перець, морква, бобові, картопля. Все бажано вживати в натуральному вигляді. Рекомендовано вживати чорний хліб, із круп — гречку, вівсянку, перловку. Мед та цитрусові вживають обережно через ризик розвитку алергії.
     
    Дітям, які страждають на малокрів’я, не рекомендовано вживати під час їжі або відразу після неї чай, каву, оскільки таніни, які ці напої містять, різко знижують засвоєння заліза із продуктів харчування.
     
    Ефективним методом профілактики анемій є природне вигодовування малюків. Грудне молоко в своєму складі має всі необхідні для розвитку дитини складові. З віком, приблизно в п’ять-шість місяців, малюку необхідно вводити прикорм, з шести-семи місяців — м’ясні страви у вигляді супів, пюре.
     
    Діти, які штучно вигодовуються, повинні отримувати спеціальні адаптовані молочні суміші. Прикорм їм вводиться раніше. Небажано вигодовувати дітей коров’ячим, козячим молоком або тільки молочними кашами.
     
    Вагітні жінки з другої половини вагітності та на період годування дитини груддю повинні раціонально харчуватись, приймати полівітаміни та при необхідності, за призначенням лікаря — препарати заліза.
     
    Окрім того, для покращення обміну речовин завжди допомагають свіже повітря, здоровий міцний сон, фізичні вправи.
    Тож не лінуйтеся і будьте здорові!
     
    Наталя Бойченко,
    завідуюча гематологічним відділенням Кіровоградської обласної дитячої лікарні