"Жиди", "цигани", "смерть" Або як українці святкують Старий Новий рік?

14 янв 2020 10:46 0 124 Искусство, литература
"Жиди", "цигани", "смерть" Або як українці святкують Старий Новий рік?
 
У ніч з 13 на 14 січня треба відзначати «водіння кози», перевдягання на Маланку і Василя - маланкування. Свято бере свій початок ще з дохристиянських часів, коли люди вірили у богів Природи. Про традиції та етнологію свята розповів кандидат історичних наук - Олександр Кожолянко журналістці «Первой Городской».
 
- За християнською легендою, Маланка - дочка знатних батьків, яка після заміжжя разом з чоловіком присвятила себе Богу. Подружжя поселилось у монастирі, а все своє майно віддало на благочинні справи: викуп полонених християн, спорудження церков тощо. В іншій легенді говориться, що Маланка - дівчина, яку цар Ірод послав організувати маскарадне видовище, щоб розвеселити сумний народ. Дівчина впоралася із завданням, і, переодягнувшись у «смерть», глумилася над горем. З уведенням християнства маланкування вважалося язичницьким святом, яке було заборонено церквою. Збереглося прислів’я: «Як мене зганьбиш, вижену, як Маланку з двору», - розповідає кандидат історичних наук Олександр Кожолянко.
 
 
Столиця свята - місто Вашківці, Чернівецька область. Саме сюди приїжджають «маланки» з усієї країни, щоб зануритися у феєричну атмосферу. За традицією, тільки хлопці та жонаті чоловіки мають право переодягатися в худобу, повій, героїв з фільмів та інших істот. Вони готуються до свята цілий рік: знаходять старі машини, яскраві вбрання, пісні тощо. 
 
- Невід’ємна частина заходу – «Диганія», яка складалася із замаскованих дійових осіб: «жидів», «циган», «ведмедів», «смерті». Диганівці, приходячи на подвір’я до господарів, бажали щастя і довголіття. Усі маланкарі оберігали зірку світла, яка була головним атрибутом обряду. Її втрата означала, що «Маланка» розбита і далі ходити маланкувати не має права, - ділиться етнолог Чернівецького національного університету.
 
 
 У новорічну ніч не сплять, бо, як вірили наші предки, у цю ніч, як і у святвечерю, по світу носяться злі сили, які можуть заподіяти лихо. Ввечері починаються гуляння. Спочатку вся родина збирається за святковим столом, на якому обов’язково має бути кутя, щоб задобрити Щедрого Бога. Вночі чоловіки починають посівати. Потім «Маланки» катають туристів на своїх «кабриолетах» з гучною музикою. Народ танцює і співає майже до ранку. Також у ніч з 13 на 14 січня молоді дівчата ворожать на судженого: ворожіння на гребінці, на картах, зі свічкою тощо. Вранці «Маланки» знову йдуть посівати, а в обід – «топити» свої машини, які ще вчора були головним атрибутом веселощів. Вдень відкривають ярмарку, де можна придбати різні маски, солодощі, іграшки. У кінці свята молодь спалює «Маланку» із сіна на головній площі міста, щоб був достаток і щастя у домі. 
 
Отже, Маланка - свято пробудження природи через пісні, щедрівки, танці та перевдягання. У цей день на хвилинку можна забути про проблеми і не боятися бути смішним, бо сьогодні ви можете робити все що завгодно.
 
 
 
Комментарии
Ничего не найдено.

Оставить комментарий