Чиє ім’я носить моя вулиця. Феодосій Козачинський продовжує жити у живописі

23 сент 2020 12:17 0 767 Искусство, литература
Чиє ім’я носить моя вулиця. Феодосій Козачинський продовжує жити у живописі
 
 
У Кропивницькому у 2016 році вулиця Ванди Василевської (район Арнаутового) була перейменована на честь художника Феодосія Козачинського.
 
Народився наш земляк 1864 року у селі Глодоси Новоукраїнського району в багатодітній родині священника. У 1882 році Феодосій вступає вільним слухачем до Санкт-Петербурзької академії мистецтв та навчається у самого Іллі Рєпіна.
 
Будучи студентом, ілюстрував літературні твори: поему «Тамбовська скарбниця» Михайла Лермонтова, оповідання «Смерть Івана Ілліча» Льва Толстого, поему «Мертві душі» Миколи Гоголя та інші.
 
 У 1900 році Козачинський був змушений виїхати з Петербурга і оселитися в Єлисаветграді (нині Кропивницький), де керував рисувальними класами при Земському реальному училищі (1906 – 1921 рр.). Виховав плеяду талановитих художників, які прославили свою батьківщину далеко за межами України. Його учнями були такі художники, як Олександр Осмьоркін, Петро Покаржевський, Амшей Нюренберг, Олександр Фойницький та багато інших видатних митців нашого краю.
 
Талановитий та ініціативний художник був активним учасником Товариства пересувних художніх виставок та членом Комітету з організації у Єлисаветграді І художньої виставки, яка відбулася у 1913 році. Справжнім по-дарунком для жителів міста та його гостей стала також персональна виставка майстра, яка мала великий резо-нанс серед шанувальників образотворчого мистецтва. Не менше захоплення викликали і його картини, неодно-разово представлені на весняних виставках в Петербурзькій академії мистецтв. В історію нашого міста Феодосій Сафонович увійшов також як засновник та перший завідувач картинної галереї.
Його роботи перебувають у приватних зібраннях України та Росії.
 
 
На сьогодні відомо сім живописних творів художника. Усі вони зберігаються у Музеї мистецтв. Серед цих творів є пейзажі, сповнені життєрадісним настроєм, тонким сприйняттям природи, жанрова сцена «Бабуся з онукою», проте особливо сильне враження справляють портрети «Голівка горбатої дівчинки» та «Гімназистка».
 
Глибоким психологізмом пронизана робота майстра «Портрет горбатої дівчинки» (1912), у якій художник зумів передати внутрішній душевний стан дитини з інвалідністю.
«Бабуся з онукою», написана у переломний 1917 рік. Мешканець сучасного Кропивницького відразу впізнає на другому плані картини Покровську церкву на Ковалівці – складову колишнього «Військового містечка». Філософський світогляд Козачинського підкреслює контраст, який створюють білий одяг онуки та чорний одяг бабусі.
 
 
Однією з кращих картин художника по праву вважається «Гімназистка» (1910). На сьогодні – це, мабуть, найбільш відомий і популярний серед мешканців сучасного Кропивницького твір Козачинського. Картина була придбана в 1970-х роках у жительки нашого міста Марії Чвалинської, двоюрідної сестри героїні картини – гімна-зистки Тамари Головченко.
Історія створення цього твору дуже романтична. Художник зустрів Тамару Головченко у сквері, де полюбляв працювати. Митця вразила її врода та незвичайний погляд, він захопився ідеєю написання портрету дівчини і не заспокоївся, поки не реалізував свою творчу мрію. На жаль, дівчина згодом захворіла на туберкульоз легень і невдовзі померла.
 
 
Практично нічого не відомо про те, де саме у Глодосах він жив і зростав, якою була його родина, якими стеж-ками і хуторами він мандрував, отримуючи від природи, людей натхнення та духовні сили. Але те, що він любив свою батьківщину, – безперечно. Дивлячись на його роботу, можна побачити з яким натхненням та закоханістю в рідний край написана його картина «Краєвид села Глодоси» на початку ХХ століття. 
На 58-му році життя живописець відійшов у вічність.
 
Інформація взята з відкритих джерел
Комментарии
Ничего не найдено.

Оставить комментарий