Український Колодій. Як святкували Масляну наші предки

6 марта 2019 14:16 0 162 Быт, кулинария
Український Колодій. Як святкували Масляну наші предки
 
Масляна — стародавнє слов’янське свято зустрічі весни. В Україні воно мало свою специфіку та самобутні традиції. Це і мотиви культу жінки, і спонукання до утворення сім’ї та продовження роду, і закликання доброго врожаю. Менше з тим, Масляній загрожує внесення до списку санкціонованих проросійських свят. Чому це звинувачення несправедливе, редакції «Первой городской» розповіла кандидат філологічних наук, викладач кафедри фольклористики Київського національного університету  Світлана Лещинська.
 
 
Російське, українське чи світове?
Думку, що Масляна — не українське свято, пропагували у радянський час. Проте у збірниках фольклору (починаючи з ХІХ століття) Павла Чубинського, Олекси Воропая та інших дослідників зафіксовані численні українські традиції святкування Масляної (Колодія). Це суто наше свято, пов’язане ще з дохристиянською добою. У різних місцевостях воно мало свою назву: Масляна, Масниця, Масна, Колодій, Бабин тиждень. З прийняттям християнства Масляна, як і багато інших язичницьких свят, отримала додаткове значення. Її стали пов’язувати із Великим постом. В останній тиждень перед ведикоднім постуванням люди потроху відмовлялися від м’ясних страв, додаючи у раціон молочні продукти і так полегшуючи перехід на пісне харчування.
 
Подібні свята є і в західних слов’ян, і в римлян. У них побутує культ рівнодення з підготовкою до весняного сонцестояння. Тобто Масляна існує в культурі світового масштабу, у тому числі в українській. Тому відмовлятися від неї через те, що це нібито російське свято, неправильно.
 
Хто такий Колодій?
Існує декілька гіпотез щодо походження назви Колодій. Перша — це свято колодки, яке відзначали жінки. Цей тиждень вони проводили поза домом. Прясти чи виконувати іншу роботу на Масляну, за повір’ям, не можна було, щоб молоко не прогоркло. Щодня жінки та молодиці збиралися разом, іноді до них приєднувалися чоловіки, відкупивши право гуляти з жінками. У понеділок одна з жінок приносила колодку (невеличкий дерев’яний брусок, який використовували для розпалення печі). Колодку клали на чільне місце на столі. Кожна новоприбула жінка мала замотати її у тканину, як немовля, поколисати і випити за народження колодки. 
 
Кого карала колодка?
Ще одну версію походження колодки пов’язують з місцем забав молоді. Зазвичай неодружені хлопці та дівчата зустрічалися на вечорницях, а у теплий сезон ішли на колоди повалених дерев, що, готові для розпалу печі, були складені в кінці вулиці. Там молодь влаштовувала гуляння, жарти, залицяння. Тому саме колодка мала покарати тих, хто вже на порі, але досі не одружився. Казали: «справляємо колодки» — звідси і назва Колодій. Прикрашену стрічками та квітами колодку дівчина прив’язувала до ніг чи рук неодруженого хлопця, а він мав відкупитися, подарувавши їй на Великдень хустку, намисто чи коралі. Заміжні жінки «водили колодку» — ходили селом, намагаючись упіймати маму чи батька парубка, що не став до шлюбу протягом минулого року, та прив’язати колодку їм до рук чи ніг. А вони мали відкупитися могоричем та частуванням, щоб отримати дозвіл її зняти.
 
Млинці чи вареники?
Головною ритуальною стравою українців на Масляну були вареники — з сиром, картоплею, капустою. Млинці також випікали, але вони не мали такого символічного значення, як, наприклад, у росіян чи деяких європейських етносів. У нас Масляна була жіночим святом, недарма одна з її назв Бабин тиждень. З фольклору ми знаємо, що жінка порівнювалася з місяцем, а вареники за формою якраз нагадують півмісяць. В Росії ж переважали патріархальні мотиви, тому там традиційною стравою вважали млинці — чоловічий символ сонця.
 
Забави та ворожіння
Крім колодок, були й інші традиції. Наприклад, у козацьку добу хлопцям, які досягли 15-річного віку, парубоцька громада влаштовувала ряд випробувань. Пройшовши їх, хлопець отримував право носити шапку пиріжком, брати участь у вечорницях, ходити до дівчат.
 
Також на Масляну ворожили на врожай. Українці завжди були хліборобами, на рік визначали сезони для сіяння й збирання зерна. Настання весни завжди очікувалося як початок хліборобського року, підготовки до сівби. Так, на Бабин тиждень уважно спостерігали за погодою, особливо у понеділок.
 
Дівчата ворожили на долю: закопували горщик каші та припинали ложкою, вкраденою у хлопців, на яких задивлялися, або ж колодкою. При цьому проказували примовки, щоб хлопці до них залицялися. Також ворожили на довге життя. Брали кістки зі звареного перед Бабиним тижнем холодцю із свинячих ніжок, виходили на повір’я та намагалися докинути  від порогу до хвіртки. Існувало страшне повір’я, що хто не докине, може не дожити до Великодня.
 
Отож Масляна, або ж Колодій, мала автентичні традиції на теренах України. Більшість з них залишилися у минулому, але смаколики в останній тиждень перед постом ми готуємо і сьогодні.
 
Наталка Нічишина   
Комментарии
Ничего не найдено.

Оставить комментарий