Чому “гендер” сприймають вороже? (ВІДЕО)

18 апр 2019 11:59 0 2194 Личность
Чому “гендер” сприймають вороже? (ВІДЕО)
Більшість людей «гендер» розуміють викривлено, отожнюючи з терміном ЛГБТ тощо. Чому так — розповіла заступниця директора Укртелерадіопресінституту, гендерна експертка Тетяна Микита.
 
— На мою думку, всьому виною гендерні стереотипи, які побутують у суспільстві, та банальна відсутність інформації щодо зазначеної тематики. Так, чуючи слово «гендер», більшість людей уявляють собі лише представників ЛГБТ-спільноти чи агресивні течії на кшталт славнозвісних «Femen» і просто не бажають розбиратися, що ж воно таке — цей «гендер». Крім того, у суспільстві існує безліч міфів про гендерну рівність, які буквально нав’язуються людям, зокрема і релігійною спільнотою. І це, до речі, суттєво впливає на сприйняття суспільством необхідності гендерної освіти в школах, — розповіла Тетяна Микита.
 
Щоб дізнатися, які думки побутують у суспільстві, ми запитали перехожих кропивничан, що таке гендер. Дехто з них просто відповідав, що не знає значення цього слова. Дехто асоціював цей термін зі зміною статі та ЛГБТ, і лише одиниці відповіли правильно. Деякі з опитаних, почувши таке запитання, поводилися агресивно.
 
 
 
 
Гендер — соціальна складова, характеристика або поведінка людини, через яку наділяють певними рисами, якостями жінок або чоловіків. А щодо ЛГБТ, із якими часто поєднують гендер, то це — абревіатура від слів: лесбійки (Lesbian), геї (Gay), бісексуали (Bisexual) і трансгендери (Transgender). Ці два поняття  абсолютно різні. Гендер — це про суспільні ролі, а ЛГБТ — про сексуальну орієнтацію людини.
 
Досліджуючи питання ворожості до терміну «гендер», Тетяна Микита також виділила найпопулярніші міфи, серед яких такі:
 
«Чужа нашому суспільству концепція» 
Таке сприйняття може бути пов’язане з використанням іншомовного слова «гендер» чи «гендерна рівність» — якщо слово невідоме, то і його зміст нам чужий і непотрібний. З легкістю це слово можна замінити на «принцип рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», це спростить сприйняття поняття.
 
«Пропаганда гомосексуальності, що руйнує сім’ї» 
Таке уявлення виникло пізніше, бо його штучно створили і поширили ті, кого ми сьогодні називаємо «антигендерними рухами», зокрема, до їх складу увійшли такі організації: Відділ сімейного служіння церков ВСО ЄХБ, Відділ сімейного служіння церкви АСД, «Всеукраїнський форум сім’ї», ГО «Всі разом!», Асоціація «Еммануїл», ВГО «Любов проти гомосексуалізму», «Молодь з Місією», ВГО «Нова надія», ВБФ «Сім’я», рух «Ти будеш знайдений», рух «Територія чистоти».
 
Вони започаткували системний підхід маніпулятивних стратегій і практик проти ідеї гендерної рівності, розповсюджуваний переважно через релігійні чи навколорелігійні групи. Якщо говорити по суті, то саме такі антигендерні рухи завдають більшої шкоди інституту сім’ї, бо зі своїм вузьким набором жорстких обмежень відмовляють у праві на існування різноманітності стосунків і ролей жінок та чоловіків у родинах. Нав’язують гендерні ролі чоловікам та жінкам, де жінка — «берегиня дому», «господиня», виконує лише хатню «жіночу» роботу та має в усьому підпорядковуватися чоловікові, а чоловік, у свою чергу, зобов’язаний фінансово забезпечувати родину, підпорядковує собі жінку та дітей і має право приймати одноосібні рішення, що стосуються всієї родини. При цьому чоловік не має права бути чутливим чи емоційним.
 
«Вигадки західних феміністок»
У цьому непорозумінні є дві складові — фемінізм як явище і Захід як місце його походження і просування. Фемінізм є теорією і практикою звільнення жінок від пригноблення, експлуатації і насильства, а не черговою страшилкою. Такі видатні жінки, як Олена Пчілка, Наталя Кобринська, Леся Українка, Ольга Кобилянська, Любов Яновська були феміністками. Рух за права жінок на території України виник і розвивався паралельно з рештою світу.
 
«Гра, в якій одна зі статей програє»
Одне із непорозумінь стосується міфу, відповідно до якого гендерна політика призведе до програшу або жінок, або чоловіків. Це уявлення по гендерну рівність як про гру з нульовою сумою, тобто, щоб хтось виграв, хтось інший обов’язково має програти і втратити щось. Від розширення прав жінок права чоловіків не зменшуються. Змагальність і конкуренція можливі повсюди, і вони мають відношення як до гендерної проблематики, так і до будь-якої іншої. Проте змагальність і конкуренція часто не є найкращим способом реалізації задуманого. Так і у випадку з гендерною проблематикою: важливо пам’ятати, що співпрацею можна досягнути значно більшого результату — дати можливість жінкам і чоловікам повніше реалізувати свої наміри, хист, мрії.
 
«Данина моді»
В сучасній Україні гендерна політика розвивається з перших днів відновлення незалежності, і за цей час тенденція лише розвивається далі і набуває все чіткіших та вагоміших обрисів. Конвенція ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок розроблена і прийнята наприкінці 1970-х років і вже майже 40 років як ратифікована Україною. Конвенцію про боротьбу з торгівлею людьми і з експлуатацією проституції третіми особами Україна ратифікувала ще в 1949 році. Кожне з непорозумінь може впливати на державну політику, на щоденну роботу, на все суспільство в цілому. Чітке бачення ситуації допоможе і окремим людям, і гендерній політиці в цілому.
 
(Класифікацію запропоновано Інформаційно-консультативним жіночим центром wicc.net.ua)
 
 
Іноді, не маючи знань, люди готові боротися за ідеали своєї уяви. Тільки поінформоване суспільство може мати імунітет перед дезінформацією «антигендерних» рухів. А коли обізнаність щодо гендеру досягне вищого показника, то в Україні рідше будуть в обігу терміни «дискримінація» чи «нерівність».
 
Матеріал підготовлено в межах проекту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України та за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews
 
Дмитро Семенюк
Комментарии
Ничего не найдено.

Оставить комментарий