Рятувальники в карпатських горах: «Тут жоден випадок ніколи не забудеш»

19 июня 2019 16:06 0 303 Туризм, спорт, отдых
Рятувальники в карпатських горах: «Тут жоден випадок ніколи не забудеш»
 
Чим відрізняється робота рятувальників у населених пунктах та горах? Майже нічим. Об’єднує їх те, що рятують людей. Але гірські рятувальники роблять це в умовах повної відсутності цивілізації. Там, де проїхати автомобілем неможливо, а добиратися на своїх двох досить важко. 
 
До Чорногірського гірського пошуково-рятувального посту, щоб взяти інтерв’ю, з цивілізації ми добиралися два дні. До села Дземброня звідки стартує маршрут, їхали небезпечною карпатською дорогою, яку постійно підмиває гірська одноіменна річка. Від села до Попа Івана йшли лісами та полонинами, минаючи водоспади (Дзембронські), скелі та вершину Вухатий Камінь. В середині травня подекути добиралися по снігу. Діставшись висоти 2020 метрів над рівнем моря, вдалось поспілкуватись з рятувальником Олегом Гринівим, який з колегами працює на посту в приміщенні обсерваторії «Білий слон».  
 
— Як давно працюєте рятувальником? 
 
— Офіційно я тут працюю півтора року. Ще тривалий час був волонтером.  
 
— Як часто доводиться рятувати людей та як часто бувають летальні випадки? 
 
— Буквально місяць тому трапився крайній летальний. Двоє чоловік загинули в трьохстах метрах звідси. Причини цього випадку розслідують і досі. Велися дослідження. Сюди приїздили чеські рятувальники, з якими ми спільно розглядали цю ситуацію та в електронному форматі моделювали. Люди були достатньо екіпіровані та досвідчені. Можливо, зробили помилку, що вирішили штурмувати гору ввечері, і потрапили в епіцентр циклону. 
 
— Яких помилок припускаються туристи, які йдуть на висоту? 
 
— Легковажність. Я б сказав навіть дурість. Також безвідповідальність. Люди можуть не знати елементарних правил поведінки в горах. Багато телефонують та повідомляють про те, що заблудилися. Ми «летимо» ті десять кілометрів на допомогу, а на місці нікого немає. На шляху їх наздоганяємо і чуємо: «Та ми передумали і в нас все добре»… В зимову пору люди мають реєструватися в рятувальних пунктах, подавши заявку. Тоді ми знаємо, хто вони та яким маршрутом курсуватимуть.  
 
— Чи запам’яталась вам якась ситуація, яку ніколи не забудете? Випадок, коли доводилось когось рятувати або знаходити?
 
— Тут жоден випадок ніколи не забудеш. Бачити людей в снігу — це звісно впливає на свідомість. Це стрес для всіх.
 
— Що робити молодим людям, які вирішили самостійно піднятися в гори?
 
— Їм, по-перше, потрібно розраховувати на власні сили, бо іноді люди банально не знають, як поводитися в горах. Деякі думають, що в кедах та джинсах вони взимку можуть штурмувати гору і в той же день повернутися. Рік тому як раз і загинув тут хлопчина. Яскравий приклад таких туристів.
 
— Йшовши до вас на гору, ми зібрали чимало сміття, залишеного туристами. Вершина гори Піп Іван є однією з найпопулярніших. Як тут туристи ставляться до порядку?
 
— Сміття і тут повно. Також туристи використовують вершину, як туалет. Сніги посходили, і ми тут в лайні. Люди приходять з розрахунком на те, що їм тут щось винні. Іноді звертаються сюди з різними вимогами. Ми пояснюємо, що це рятувальна служба і послуг туристам не надаємо. Ми рятуємо людей.
 
— Як відбувається пошукова операція? Що туристам потрібно знати та що при можливості вам повідомити? Коли туристи губляться найбільше?
 
— Якщо є можливість, то потрібно зафіксувати та передати свої координати нам на телефон або на “101”. На хребті заблукати досить важко, бо тут є маркування. Взимку цих маркувань не видно, тому можна заблукати. Без навігатора в цю пору року тут нічого робити.
 
 
—   Чи відомо вам, чому практично весь чорногірський хребет обкопаний військовими укріпленнями? Багато окопів, колючого дроту. Ми знайшли цілу жменю гільз.
 
— Це укріплення, які тут лишилися з першої світової. І гільзи, що тут знаходять, також з першої світової війни. Тут був старий польсько-чеський кордон, але кроїлася та територія по кілька разів на рік.
 
— В якому стані зараз обсерваторія “Білий слон”? Чому вона закрита?
 
— Ця обсерваторія — це фактично будівельний майданчик. Там проводяться будівельно-реставраційні роботи. Впало все перекриття, яке було. Купи будівельного сміття біля обсерваторії — це те, що виносилося з неї за останні півтора року. За ці ж півтора року було зроблене бетонне перекриття між першим та другим поверхом та частково між другим та третім. 
 
Дмитро Семенюк
 
 
 
Комментарии
Ничего не найдено.

Оставить комментарий