Із Болгарією в серці

  • 5 черв. 2019 17:19
  • 1634
    • Стаття Із Болгарією в серці Ранкове місто. Кропивницький
     
    Три дні поспіль, із 10 по 13 травня, під небом Каварни лунали болгарські пісні у виконанні кращих колективів, які прибули на свою історичну прабатьківщину з Молдови, Сербії, Румунії, України на ХVІ міжнародний фестиваль «Із Болгарією в серці». Над тихим містечком з населенням 12 тисяч чоловік раптово пронісся різнокольоровий багатоголосий вихор: дівчата й хлопці в національних костюмах сміялись, танцювали, співали, фотографувалися і раділи життю. Й одразу виникло відчуття свята, якого мешканці чекали цілий рік. 
     
    Уже шістнадцятий раз поспіль на запрошення мерії та народного співака Івана Лукова збираються в Каварні нащадки болгар, які роз’їхались по світу в пошуках щастя. З-поміж двох тисяч учасників фестивалю вирізнялась делегація з Кіровоградщини на чолі з головою обласної організації Всеукраїнського об’єднання болгар «Нашите Хора» Сергієм Осадчим. До її складу входили учасники й учасниці фольклорного колективу при болгарській недільній школі (НВО №31), педагоги й батьки юних артистів, поетеса Антоніна Корінь, викладачі Кропивницького коледжу харчування та торгівлі. Журналістів представляла авторка цих рядків. 
     
    Опікувалась поїздкою редакторка газети «Роден край» з Одеси Дора Костова, яка багато років організовує творчі та навчальні візити до Болгарії своїх співвітчизників. Цього разу делегація з України розмістилась у трьох автобусах. Кропивничани мандрували разом із своїми добрими знайомими з Дніпра — учасниками гурту «Чарівні цигулки» та його солістом, поетом й співаком Володимиром Стафідовим (до речі, добре відомим читачам за літературно-гумористичним «Шарварком» — Авт). Тож і атмосфера під час подорожі була відповідна: творча, весела й невимушена. 
     
    Незважаючи на багатогодинний переїзд, юні митці швидко адаптувались і вже увечері, розвісивши по шафах концертні костюми, вийшли на репетицію. Вони танцювали й співали у дворі готелю, розташованого прямо на березі моря. Мешканці дивувались: що за артисти приїхали? 
     
    На жаль, погода перші два дні не дозволяла купатись і приймати сонячні ванни. Проте знайомитися з містом і споглядати виступи учасників фестивалю можна було досхочу. У холі будинку культури розмістили мандрівну виставку репродукцій картин на тему 140-річчя визволення Болгарії від турецької навали. Болгари з цікавістю розглядали ілюстрації.  
     
     
    Без перебільшення можна сказати, що виступи наших юних земляків наробили фурору. Їм підспівували й підтанцьовували гості й учасники, а навіть «головний» болгарин Кіровоградщини вийшов разом зі школяриками на сцену й акомпанував їм на бубоні. Неможливо було не замилуватися співом десятирічного Родіона Хорунжого та грою на скрипці тендітної Дюймовочки — Марії-Дарини Портної, котрі артистично зображали сюжет болгарських народних пісень «Моміче» та «Бяла роза». Дівчата з вокально-хореографічної групи у вишуканих костюмах теж заслуговують найвищої похвали. 
     
    Їхні старання оцінило журі, удостоївши спеціального Диплома й права виступити в Гала-концерті фестивалю «Із Болгарією в серці». А Родіон отримав ще й несподіваний бонус: продавщиці в магазинах його впізнавали, хвалили й продавали сувеніри за півціни, а то й просто дарували. А він, пишаючись від несподіваного визнання, співав для них на «біс». От вона, сила таланту, який єднає народи!
     
    — Цього року з-за кордону до Каварни приїхало понад тисячу двісті учасників, –коментує редакторка газети «Роден край» Дора Костова. — Всіх їх розселили в готелях, нагодували, подарували сувеніри. Всі витрати, пов’язані з цим, взяла на себе мерія Каварни. Щедрість душі людей, які влаштувати таке свято, заслуговує на визнання.
    Ще одна приємна подія сталась у Болгарії. Поетеса Антоніна Корінь познайомилася там із активістом українсько-болгарського руху на ім’я Філіпп, який виявився меценатом. Тож, окрім доброго знайомства, пані Антоніна отримала ще й фінансову підтримку для видання книги про болгар Кіровоградщини.   
     
    Водночас керівник обласного відділення «Нашите хора» Сергій Осадчий бідкається: у нас в області, на жаль, доброчинців обмаль. Наприклад, у червні планується поїздка до Світловодська на честь знакової для всіх болгар постаті — хана Кубрата. Організатори заручились підтримкою місцевої влади, яка обіцяла допомогти розмістити делегацію на нічліг. Однак невдовзі світловодчани відмовились підтримувати проект, посилаючись на брак можливостей…
     
    До речі, про можливості. З червня група студентів із Кропивницького коледжу харчування та торгівлі розпочала виробничу практику в готелях курортного міста Золоті Піски. Відповідну угоду під час поїздки до Каварни уклали кропивницькі викладачі та керівництво курорту. Тож із Болгарією в серці виходимо на міжнародний рівень!
     
    Людмила Макей