"Воля України або смерть!" Захисник і педагог Микола Бердник

  • 13 жовт. 2020 17:13
  • 2540
    • Стаття «Воля України або смерть!" Захисник і педагог Микола Бердник Ранкове місто. Кропивницький
     
     
    Вже шостий рік поспіль українці відзначають День захисника України — свято, що відзначається 14 жовтня у свято Покрови Пресвятої Богородиці водночас з Днем Українського козацтва. З 2015 року є неробочим днем.
     
    З цієї нагоди я вирішила познайомити читачів з неординарною особистістю, нашим земляком - Миколою Бердником. Цього чоловіка неможливо не помітити серед люду, адже він вирізняється серед інших своєю струнким станом, козацьким чубом та парубоцькою посмішкою з-під вус.
     
    Народився Микола Петрович у сім’ї колгоспників у селі Гордіївка на Компаніївщині у 1956 році. Вівчився юнак у колишньому Кіровограді у машинобудівному технікумі, після служби в армії працював ливарником на чугуно-ливарному заводі, що на селищі Новому. У 1979 році Микола одружився на молодій вчительці Тетяні з Великої Виски і разом стали працювати у сільській школі: Микола Петрович воєнруком, а Тетяна Миколаївна - викладачем математики. У молодій родині народилося троє діточок: син Віктор та доньки Марина та Оксана.
     
    У радянські часи серед школярів проводилася дитячо-юнацька патріотична гра "Зірниця" та "Орльонок", вже за часи незалежної України вона трасформувалася у "Сокіл" та "Джура". Тож Микола Бердник, начитавшись романів Василя Шкляра та іншої патріотичної літератури, створив загін школярів "Чорний Ворон" і гасло підібрав відповідне: "Воля України або смерть!"
     
     
    Та такий революційний девіз не сподобався управлінню освіти, ("дуже жорстко"), адже це були часи правління президента-втікача Віктора Януковича, і педагог був вимушений змінити його на не менш радикальне:   "І повіє вогонь новий з Холодного Яру".
     
    Микола Петрович навчає дітей виживати у лісі: розбивати намети, натягувати мотузки, в’язати вузли, розпалювати багаття, вертикальному спуску та підйому. Загін «Чорний ворон» неодноразово брав участь у всеукраїнських змаганнях та виходив на всеукраїнський етап. За перемогою учасники гри «Джура» їздили у Крим, на Хортицю і Миколаївщину.
     
     
    Та не лише виживати у походах вчаться вихованці у Миколи Петровича, педагог приділяє багато уваги і патріотичному вихованню молоді. Під час походів вихованці вивчають історію рідного краю, знайомляться з видатними постатями української історії, до того ж загін бере участь у відкритті меморіалів та пам’ятників на честь історичних діячів і сучасних героїв. Відвідували хлопці та дівчата і 3-й окремий полк спеціального призначення ім. Святослава Хороброго. Після таких відвідин двоє юнаків прийняли рішення служити у вищезазначеному полку.
     
    Коли у 2014 році ворог зазіхнув на українські землі, Микола Петрович, не замислюючись, звернувся у військомат, щоби записатись добровольцем і вирушити на схід України.
     
    Та йому відмовили, адже чоловікові на той час було 58 років. У цьому ж році трапилася біда - під час бойових дій його син отримав тяжке поранення у голову, і батько протягом декількох місяців піклувався про сина.
     
    Згодом у 2015 році в Україні підвищили вік мобілізації, і Микола Бердник знов звернувся до військомату. Микола Петрович рвався на фронт і хотів безпосередньо брати участь у бойових діях, тому новоспеченого військового після навчань у Миколаєві призначили заступником командира зенітно-ракетної батареї у 53-у окрему механізовану бригаду. На той момент нашому земляку виповнилось 59 років.
     
     
    Воювати довелося на Луганщині, а потім на Донеччині, у селищі Верхньоторецьке, яке на той час було наполовину підконтрольне Україні і бойовикам так званої ДНР.
     
    Але це не все, що прагнув зробити для своєї вітчизни педагог і військовий. На сьогоднішній день пан Микола має намір побудувати у селі Велика Виска храм Православної церкви України, адже у селі є дві «московські» церкви, а саме української – немає жодної. За підтримки громади Бердник звернувся до Великовисківської сільської ради із пропозицією виділити земельну ділянку для побудови церкви. Депутатський корпус одноголосно підтримав ініціативу громадського діяча.
     
    Тож наш край дає Україні не лише хліборобів і талановитих людей, а і відважних захисників Вітчизни, громадських діячів, свідомих громадян, сміливих поборників національних інтересів держави.
     
    Шановні захисники! В День Захисника Вітчизни, Козацтва і Покрови прийміть найщиріші побажання!
     
    Наша славні козаченьки,
    українські воїни,
    ми вітаєм вас сьогодні -
    в світі найдорожчі ви.
     
    Захищайте Україну
    бо це треба знов,
    Нехай вам допомагає
     
    Богородиці Покров!
     
     
    З повагою – редакція «Першої міської газети»
     
    Вірш Ніни Кодацької
     
     
    Микола Бердник з дружиною Тетяною та онукою
     
    Олена Скочко