Правила спілкування з дітьми і дорослими з інвалідністю
ДУ «Кіровоградський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров’я України» спільно з ЮНІСЕФ в Україні надає поради Як правильно спілкуватися з людьми з інвалідністю? Які слова не варто вживати та про що слід пам'ятати?
До Міжнародного дня людини з інвалідністю ділимося підказками щодо коректного спілкування з дорослими та дітьми з інвалідністю, а також їхніми батьками.
Найперше, що варто пам'ятати щодо йменування, — принцип «людина передусім». Що він означає?
У звертанні, написанні, спілкуванні першим має бути слово «людина».
Наприклад:
- «людина з інвалідністю» (а не «інвалід»);
- «дитина з синдромом Дауна» (а не «даун»);
- «людина з аутизмом» (а не «аутист»);
- «дитина, що пересувається у кріслі колісному» (а не «колясочник»).
Крім того, принцип «людина перед усім» підкреслює, що інвалідність не визначає людину. Перш за все, перед вами не діагноз, а людина з різноманіттям інтересів, вподобань, власним характером.
«Людина з особливими потребами», «людина з обмеженими можливостями» донедавна вважалися прийнятними іменуваннями, тому ці терміни ще досить часто зустрічаються у комунікаціях. Проте, розуміння інвалідності і відображення його у мові змінюється і прогресує, тому краще відмовитися від цих слів.
Не використовуйте зменшувально-пестливі форми та алегорії, на кшталт «аутятко», «сонячна дитина» — вони принижують гідність людини. Навіть якщо ви самі є людиною або матір'ю/батьком дитини з інвалідністю — користуйтеся принципом «людина передусім», адже і дитина, і оточення відзеркалюють ваше шанобливе ставлення.
Проєкт #CПІЛЬНОСоціальніПослуги впроваджується ЮНІСЕФ та Консорціумом партнерських організацій за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку через Німецький банк розвитку (KfW).
ГО "Соціальна Синергія" Українська мережа за права дитини
