Реалії освітнього процесу в умовах війни на Кіровоградщині

 

Попри те, що Кіровоградщину можна віднести до тилових областей, не лише дорослі, але й діти потерпають в горнилі повномасштабної війни, що розпочалася 24 лютого 2022 року. Відтоді батьки з нашої області змушені були вивезти в інші регіони чи за кордон 9,5 тисяч дітей шкільного віку. Натомість коштом східних і південних регіонів відбулося поповнення 25 тисячами інших учнів, що вимушено стали переселенцями.

 

Дистанційна форма навчання

 

З наставниками теж виникли проблеми, адже 185 учителів було мобілізовано на фронт. Ще 37 педагогів виїхали за межі країни. Тож працівників у закладах освіти конче не вистачає.

Обмеження, що були спричинені ковідом-19 і викликали у 2020 році чимале роздратування, тепер усім здаються легкими, адже на часі виникли зовсім інші проблеми.

 

Реалії життя заборонили навчальним закладам, що не мають укриттів, проводити навчання в очній формі. Тож старанні учні, які бажають відвідувати школу щодня, отримуючи знання і спілкуючись з однолітками, були позбавлені цієї можливості в багатьох випадках. Чверть шкіл змушена була перейти на дистанційне навчання.

 

 

Ситуація поступово вирівнюється. Якщо торік у лютому в освітніх закладах області нараховувалося лише 107 укриттів, то тепер їхня кількість зросла в 7 разів. ЮНІСЕФ всіляко сприяє покращенню ситуації, передавши педагогам Кіровоградської області понад тисячу хромбуків задля налагодження якості зв’язку з підопічними.

 

Та навіть дистанційно спілкуватися з учителем дітям буває доволі важко, адже графіки відключення світла можуть не збігатися у наставника й учнів. Деякі педагоги виходять зі становища таким чином – записують урок і викладають в групі. Тож кожна дитина може, щойно з’явилася електрика, передивитися відео, засвоїти новий матеріал і виконати домашнє завдання.

 

Очна форма навчання

Облаштувати укриття на сьогодні в області вдалося в 417 школах та 295 дитсадках. Обладнали бомбосховища за всіма правилами – з дотриманням усіх санітарно-технічних умов, вентиляцією, підвели швидкісний Інтернет.

 

От тільки дітлахам, що з радістю прийшли до школи чи садочка, буває не завжди комфортно. Щойно розпочнеться урок, може вимкнутися світло або лунає сигнал повітряної тривоги. В обох випадках навчальний процес переривається.

Вчителі переводять дітей в укриття, де температура повітря нижча, ніж у класах. Довге перебування в прохолодному приміщенні з підвищеною вологістю призводить до негативних наслідків – діти застуджуються.

 

Шкільний транспорт

Деякі шкільні заклади змушені практикувати очно-заочну форму навчання. Понад 4 тисячі учнів із віддалених сіл потребують щоденного доставлення до школи. Задля цього області треба мати 120 шкільних автобусів.

 

 

27 одиниць транспорту за останній рік було передано на потреби ЗСУ, 140 водіїв залучалися до евакуаційних перевезень. В обласному департаменті освіти сповістили про виділення державної субвенції, коштом якої було придбано 19 автобусів для перевезення учнів. Громади також фінансово долучилися до придбання транспорту для опорних шкіл на 30%. Але дефіцит шкільного транспорту все ще складає 56 одиниць.

 

Освітній процес у 2023 році

Зважаючи на наявні обставини, 23 січня до навчання після канікул, що розпочалися 26 грудня, повернулися не всі діти. В деяких закладах було вирішено подовжити відпочинок дітей до 3-10 лютого. Всі прогалини навчального процесу маленьким школярикам доведеться надолужувати в червні.

 

Графіки очного навчання складаються з урахуванням відключення електроенергії. Більшість шкіл перейшла на змішану форму роботи. Початкова школа зазвичай навчається дистанційно групами в міру наявності доступу до Інтернету. Старшокласники частіше за все залучаються до очної форми й відвідують заклад позмінно. Це залежить від кількості місць у шкільному бомбосховищі. Ніхто не певен, що умови воєнного стану будь-якої миті не змусять до кардинальних змін освітнього процесу.

 

Класи безпеки

У реаліях війни важливо навчати дітей правил безпеки й можливості зберегти життя, якщо доведеться втрапити в екстремальні умови. Задля цього було вирішено започаткувати проєкт «Вихователь безпеки». У тісній співпраці з поліціянтами, рятувальниками та батьківським комітетом ще з осені 2022 року розпочато організацію безпекового освітнього середовища.

 

Фахівці з безпеки, пройшовши спеціальну підготовку, організовуватимуть навчальний процес так, щоб максимально убезпечити дітей від можливих загроз. Це інтерактивний простір, покликаний охопити не лише учнів, але й вихованців дитячих садків. Перший клас безпеки з’явився в Новоукраїнському ліцеї №4.

 

У Кропивницькому уроки проводяться в пожежно-технічному музеї ДСНС в області. Тут навчальні кімнати мають відповідне обладнання, щоб проводити практичні заняття з безпеки, подаючи знання в цікавій ігровій формі.

 

 

Свій вклад в ознайомлення дітей з мінною безпекою, ментальним та фізичним здоров’ям вніс і Олександр Педан. За підтримки ЮНІСЕФ відомий телеведучий влаштував подорож теренами України, зустрічаючись зі школярами. Першими у списку стали Кропивницький та Олександрія. Під час «НеЛекцій» Педану вдалося поспілкуватися з шістьома сотнями дітей та батьків Кіровоградщини.

 

Відвідувати освітній захід нікого не примушували. Все відбувалося на добровільних засадах. Обговоривши важливі теми сьогодення – як поводитися під час повітряних тривог, що робити у разі виявлення мін, чи потрібно вдаватися до вакцинації, в якому форматі краще навчатися тощо – школярі залучилися до цікавого квесту, що мав на меті допомогти засвоїти нові знання в ігровій формі.

 

Анета Цегельник

 

 

Здійснено за підтримки Асоціації «Незалежні регіональні видавці України» в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів