«Від сесії до сесії...» Чи весело живеться сучасним студентам

 

 

Сімнадцятого листопада студенти в Україні та всьому світі святкують своє «професійне» свято. Цьогоріч на студентство чекає безліч сюрпризів від Міністерства освіти, які можуть значно вплинути на святковий настрій. Чи не доведеться молодим людям відкласти святкування до кращих часів — читайте далі.

 

Перший такий сюрприз «бюджетники» отримали ще у другому семестрі минулого навчального року. Тоді розмір академічної стипендії збільшили з 825 грн до 1100, однак кількість тих, хто її має отримувати, зменшили до 40 — 45% (за кожним вишем лишивши право визначати відсоток) від усього курсу. Щасливчиків, які лишаються «на стипендії», тепер визначає рейтинг за підсумками сесії. Така система багатьом видається несправедливою. Скажімо, на першому курсі філологів–україністів Київського національного університету імені Тараса Шевченка у спільному рейтингу об’єднали три зовсім різні спеціальності: «українська мова та література, іноземна мова», «літературна творчість» та «теорія і методика навчання». Несправедливість — у тому, що студенти різних спеціальностей вивчали різні предмети, і ставити їхні бали у порівняння, як мінімум, нелогічно. Як результат, багато відмінників «злетіли» зі стипендії. Ті, кому вдалося її отримати, теж не цілком задоволені новою системою.

 

— Мені дуже пощастило, адже на одну стипендію жити не доводиться: допомагають батьки. Але навіть для людини, яка вміє економити, 1100 грн на місяць — сума не достатня, щоб жити комфортно і повноцінно. Хоча з величезними обмеженнями це реально, якщо не враховувати сплату за гуртожиток, електроенергію та інтернет, проїзний та забути про речі непершої необхідності: косметику, розваги та культурні заходи. Систему нарахування стипендій не вважаю справедливою, але вона краща, ніж була раніше. Проблемою є те, що вона не виключає суб’єктивний фактор. Найбільший недолік  — відсутність розподілу коефіцієнтів різної ваги між університетами, адже рівень навантаження та вимоги отримання відмінної оцінки відрізняються у вишах, — вважає студентка Анастасія Турлюн.

 

 

— У цьому семестрі я не отримую стипендію, хоча старалася сумлінно вчитися у минулому. Я із середньозабезпеченої сім‘ї, також у мене є ще дві сестри, тому батьки дають мені гроші, яких вистачає лише на проживання та харчування. Коли я зрозуміла, що буду без стипендії, то знайшла роботу, бо, окрім побутових, у мене є й багато інших потреб. Прожити без стипендії легко, якщо: а) ти працюєш; б) ти повністю «сидиш на шиї» у батьків. Якщо порівнювати з минулим семестром, зі стипендією було значно легше: вона повністю покривала мої витрати на проживання та харчування, а гроші, які давали мені батьки, я відкладала, а не витрачала, — розповідає Віталія Томахів.

Не встигла молодь оговтатися від нової системи нарахування стипендій, як студентською спільнотою почали ширитися чутки про ймовірне «урізання» кількості стипендіатів до 15% із курсу. Як повідомлялося на сайті Міністерства фінансів України, Мінфін виступає за закріплення академічних стипендій для 40% студентів у 2017 році, що, власне, і було зроблено. Проте на цьому зупинятися не планують і до 2020 року наблизять показники до європейських, що становитиме 15%. Але є й гарні новини: з 1 листопада вже цього року самі стипендії зростуть на 18%. Про це повідомляє Урядовий портал Кабінету Міністрів.

 

— Ми ретельно працювали над тим, аби підтримати студентство, і знайшли рішення. Хочу повідомити гарну звістку студентам. З 1 листопада ми приймаємо рішення — підвищуємо академічні та соціальні стипендії на 18%, — оголосив Прем’єр–міністр Володимир Гройсман.

— Як на мене, нинішній відсоток стипендіатів  (40%) є оптимальним. Він сприяє здоровій конкуренції та є стимулом працювати краще. Прогнозоване зменшення кількості студентів, які отримують стипендію, на мою думку, негативно позначиться на успішності: студенту вигідніше піти працювати і не зважати на непотрібні, на його думку, предмети, які впливають на стипендію, при цьому отримувати досвід і більшу винагороду за те, що він робить, — підсумовує Анастасія Турлюн.

 

— Рейтингову систему нарахування стипендії вважаю справедливою тільки за тієї умови, якщо збільшать відсоток стипендіатів. Адже дуже багато розумних студентів залишаються за «тими омріяними 40%». Таким чином, влада не спонукає до здорової конкуренції, аби у майбутньому мати гарних спеціалістів, а навпаки. У студентів був би більший стимул навчатися, якби вони знали, що мають шанс на стипендію, а зараз багато хто із студентів просто пішов працювати і ставиться до навчання як до другорядного у своєму житті. Зовсім не хочеться старатися витягувати на стипендію і в процесі конкурувати, змагатися з одногрупниками, — робить висновок Віталія Томахів.

 

Як бачимо, і без того нелегке студентське життя в Україні з кожним роком ускладнюється. Вочевидь, причина у тому, що, за чиїмсь влучним висловом, раніше студенти вчилися і підпрацьовували, а нині вимушені працювати і підучуватися. Лишається сподіватися, що стипендії для більшості студентства не стануть недосяжною мрією найближчим часом.