Валентина Шкляр: Моє завдання — надихати чоловіка на творчість

              

 

На великих заходах, куди приходить багато людей, аби послухати свого кумира, його близькі залишаються, як правило, на другому плані. Хтось уважно вслуховується в цитати улюбленого автора чи в слова музиканта. Близькі ж як під час презентації, так і переважно після неї виконують роль натхненника. 

 

Так, після презентації нової книги Василя Шкляра, яку один з найвідоміших сучасників презентував у Кропивницькому, під час автограф–сесії нам вдалось поспілкуватися з дружиною автора Валентиною Шкляр. Запитали про автора та про неї. 

 

— Яку роль виконує дружина в житті письменника? Надихаєте чоловіка на творчість?

 

— Я не знаю, надихаю його чи ні. Люди кажуть, що якщо б не я, то багато чого б не було. Але знати не можу, було б чи не було. Я все роблю для того, щоб він працював. Він над книгами працює все життя. Він постійно в книгах, і навіть мене не чує. В голові в нього його герої та книги.

 

— Як пан Василь нотує ідеї? Чи бува таке, що думка з’явилась і її треба негайно занотувати? От негайно!

 

— Такого поспіху немає. Часто бува, що просить: «Запиши речення: наступив на зелений лист». Читаючи записане речення, він пригадує все, що хотів, і записує. Ця фраза нагадує йому все, що він хотів. Одне слово може відтворити в пам’яті цілий епізод. Дуже багато списаних записників ми повикидали. Дещо занесли в музей літератури. Ніде зберігати.

 

— Пан Василь багато подорожує?

 

— Ми подорожуємо разом. Переважно по презентаціях їздимо. Книжка виходить — і починаються презентації. Приїдемо додому ненадовго і вирушаємо знову.

 

— Як ви познайомились? 

 

— Познайомились на риболовлі. Він на річці ловив рибу. Я прийшла на берег. І тут клює. Він каже: «Беріть підсаку і підсадіть!» Я взяла та збила ту рибину, бо не знаю, як користуватися тим приладдям. Далі — слово за слово. Так і познайомились.

 

— Пробували самі писати книгу?

 

— Моє завдання — надихати чоловіка на творчість. Сприяти тому, щоб писав він. Я так не напишу. Писати має він. Ця людина так відчуває все, що подібних йому немає. Роблю все можливе, щоб у нього був час займатися книгами.

 

Дмитро Семенюк