Вулиця Ксенії Ерделі названа на честь видатної арфістки з Кіровоградщини

8 нояб 2017 18:14 413 0 Культура
Вулиця Ксенії Ерделі названа на честь видатної арфістки з Кіровоградщини
          
У Кропивницькому серед малої кількості топонімів, названих на честь жінок, є вулиця імені відомої арфістки Ксенії Ерделі. Щоправда, йти цією вулицею страшно. Не зрозуміло, чи хотіли вшанувати мисткиню, чи навпаки принизити. Вулиця ця маленька та межує з кладовищем у районі Арнаутове. Замість дороги тут просто заїжджений машинами шлях. В цьому номері ми опишемо історичний шлях Ксенії Ерделі: як творчий, так і життєвий.
 
Ксенія Олександрівна Ерделі народилася 21 лютого 1878 року в Херсонській губернії (нині — Кіровоградська область, село Миролюбівка). Першою її вихователькою була уродженка Парижа мадемуазель Емілія Бюр, яка навчала дівчинку серед іншого й грі на роялі та співу.
Коли Ксенії минуло одинадцять років, мати відвезла її до Петербурга, аби віддати в Смольний інститут. «У 1891 році — я вчилася тоді в третьому класі — абсолютно несподівано відбулася подія, яка повернула згодом колесо моєї долі, — пише у своїй книзі Ерделі. — У Смольний приїхала давати концерт молода чарівна жінка, талановита арфістка Катерина Адольфівна Кюне. Вона зачарувала всіх вихованок своєю грою. Арфу я тоді почула вперше і була вражена красою й своєрідністю її звучання».
 
У 1897 році Ерделі вже сама починає педагогічну роботу — веде клас арфи в Смольному інституті. На той час припадає  і перший виступ у симфонічному концерті Російського музичного товариства у Великому залі Петербурзької консерваторії. У 1899 році Ксенія Ерделі приходить в оркестр Большого театру. У 1901 році закінчилося її стажування, і з 1 грудня Ксенію затвердили в штаті театру як виконавицю партії першої арфи з окладом у 1800 рублів на рік. Взагалі, в оркестрі Большого театру вона пропрацювала тридцять років. 
 
Після того, як Ерделі вийшла заміж за офіцера Енгельгардта, нащадка Михайла Глінки, їй довелося переїхати до Петербурга. Молодята оселилися в казенній квартирі чоловіка. З 1 січня 1908 року Ксенія  допомагає Вальтер–Кюне проводити заняття з вихованками Смольного інституту, а в 1911 році викладає самостійно.
І під час Першої світової війни Ерделі продовжує виступати на концертах. До Жовтневої революції з її творчістю познайомилася публіка багатьох міст: Мінська, Києва, Орла, Горького, Казані, Костроми, Ярославля, Старого Оскола, Гомеля, Львова, Вільнюса, Риги, Таллінна, Тарту, Нальчика, П’ятигорська, Єсентуків, Кисловодська, Грозного, Тбілісі, Єревана, Баку.  
 
 
Особливо інтенсивною стає творча діяльність Ксенії Ерделі після Жовтневої революції. Вперше в історії музичної культури арфістка дає самостійні «Вечори арфи». Інструмент, що раніше був надбанням вузького привілейованого кола, виходить на широку концертну естраду. Прагнучи демократизувати арфове мистецтво, зробити його близьким широким масам слухачів, Ерделі складає вітчизняний арфовий репертуар. З її ініціативи радянські композитори пишуть для арфи. З таких творів найбільш значний концерт Глієра, створений у творчій співдружності з Ксенією Олександрівною і їй же присвячений.
Сама Ерделі теж складала і зробила для арфи величезну кількість перекладів різних творів російських класиків, радянських і зарубіжних композиторів. Особливе місце в її репертуарі займала музика Чайковського та Доброхотова.
Шлях Ерделі–педагога тривав майже три чверті століття! За роки педагогічної роботи вона виховала цілу плеяду радянських арфістів і створила для молодого покоління обширний педагогічний репертуар.
 
Ксенія Олександрівна — основоположник радянської школи гри на арфі. Її учениця Ольга Ерделі — перша радянська арфістка, що отримала звання лауреата Міжнародного конкурсу на фестивалі молоді і студентів у Будапешті в 1949 році. Видатна радянська арфістка Віра Дулова також почала артистичний шлях під керівництвом Ерделі. Серед вихованців Ксенії Олександрівни багато інших відомих арфістів, наприклад, лауреат Міжнародного фестивалю музики латиноамериканських країн Тетяна Тауер, лауреат Всесоюзного конкурсу музикантів–виконавців Елеонора Кузьмичова та інші. До останнього дня Ксенія Олександрівна не припиняла викладацької діяльності.
 
У 1966 році за видатні заслуги їй було присвоєно звання Народної артистки СРСР. У 1968 році, за три роки до смерті, вона видала чудову книгу «Арфа в моєму житті». 
Померла Ксенія Ерделі в травні 1971 року в Москві. Поховали жінку на Новодівичому кладовищі. 
У статті використані матеріали з бази даних проекту Кіровоградської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Чижевського «Видатні особистості нашого краю».
 
Дмитро Семенюк
  
Нагадаємо: На честь дерев та квітів у Кропивницькому названо більше вулиць, ніж на честь жінок
 
Комментарии
Ничего не найдено.

Оставить комментарий