В пошуках альтернативи субсидіям
Минулого тижня в столиці України представництво Світового банку в Україні провело черговий семінар–тренінг для регіональних медіа на тему «Як зберегти тепло в оселі та гроші в кишені».
Першою метою промовців від влади та фінансистів було намагання спростування певних повідомлень низки ЗМІ, що, на їхню думку, дезінформують суспільство. Як повідомила експерт з питань соціального захисту і консультант Світового банку Валентина Войтенко, так звана «субсидійна кампанія» існує ще з 1995 року, коли була ухвалена відповідна постанова Кабміну (№ 848 від 22.10.1995). Вона передбачала житлові субсидії для мешканців багатоповерхівок, а також для придбання скрапленого газу та рідкого та твердого пічного палива для приватного сектору. Наступний крок у законодавчому напрямку був зроблений у 1998 році, коли Постанова Кабміну № 1156 від 27.07. 1998 року встановила правила розрахунку розміру обов’язкого платежу. І, нарешті, у 2014 році Постановою КМУ № 409 від 08.08. 2014 року, яка встановлювала соціальні норми і нормативи споживання житлово–комунальних послуг, ми отримали те, що маємо на сьогодні. 
З одного боку, все просто. Житлова субсидія є цільовою, адресною, безповоротною державною допомогою, отримання якої не тягне за собою зміну форми власності житла. Для її отримання потрібні лише заява та правильно заповнена декларація (інструкція по заповненню видається разом з бланком). Зразки можна побачити як у місцевих органах соцзахисту, так і на сайтах Мінсоцполітики чи Кабінету міністрів. З іншого боку — спочатку вона є локальною у часі, тобто призначається на період опалювального сезону (по квітень). На наступний період — вже на 12 місяців без додаткового звернення, але орендарі та одержувачі твердого палива щоразу все ж оновлюють заяви.
Хто має право на субсидію? З одного боку — будь–яке господарство, якщо вартість послуг за соціальними нормативами перевищує визначену за формулою частку доходу (обов’язкова плата). З іншого — якщо протягом 12 місяців до звернення здійснена грошова операція на суму вище 50000 гривень — субсидія не призначається. Ось тут можлива спекуляція місцевих структур. Наприклад, особа продає квартиру, докладає кошти і купує будинок (або півбудинку), який перевищує вищезгаданий норматив. За законом це не вважається порушенням, але факти відмов у наданні субсидій все ж мали місце. Далі, субсидія надається лише за місцем реєстрації — тобто, традиційні винаймачі квартир фактично позбавлені цього права. Виключення становлять лише орендарі на підставі угоди оренди та індивідуальні забудовники, яким реєстрація не потрібна. Слід зазначити, що на субсидію НЕ впливають наявність майна (дачі, автівки, земельної ділянки, худоби, паю, інших житлових приміщень), заборгованість з оплати послуг ЖКГ, купівля валюти, депозитів та доходів від них, а також наявність незайнятих працездатних осіб. Проте субсидія все ж розраховується з кількості зареєстрованих осіб та їхніх доходів. Кожна нестандартна ситуація має вивчатись окремо спеціально створеною комісією.
Отже, розмір субсидії — це різниця між розміром плати за ЖКП в межах соціальних нормативів та розміром обов’язкової плати. В свою чергу, так званий «соціальний норматив» житлової площі — це 13,65 кв. м. на одну особу в квартирі та 35,22 кв. м. у домогосподарстві. Проте опалювальна площа є єдиним нормативом — 48,87 кв. м. на одну особу, 65,52 кв. м. на дві особи та 76,17 кв. м. на три особи. А якщо одна особа живе у квартирі площею 60–70 кв. м? Знову ж таки вирішуватиме комісія.
Наявність лічильників мотивує мешканців як відслідковувати свої витрати, так і певною мірою економити. З іншого боку, стабільний тариф інколи призводить до реально зайвих витрат — як кажуть, «на всю котушку». Проте в усіх випадках варто бути «сам собі бухгалтером» — сім’я з доходом на рівні двох прожиткових мінімумів (з травня 2016 р. ПМ становить 1399 грн.) має сплачувати за послуги ЖКГ 15% сукупного доходу. Формула обчислення: Ро = Кд/Кг х Рг, де Ро — частка плати за послуги (частка доходу), Кд — середньомісячний дохід на одну особу, Кг = 2, а Рг = 15. Тож розважайтесь математикою, панове.
Ще одна причина бути власним бухгалтером — боротьба з чутками, що безпідставно гуляють інформаційними просторами. Наприклад, існує фейк про те, що субсидії покривають лише 12% від реальної вартості послуг, тому цей показник буде збільшено до 15% в цьому році.
Насправді станом на липень поточного року 59,7% міського населення та 73,4% сільського населення сплачували суму менше 10% від сукупного власного доходу. Фейк другий — про появу субсидій в одну копійку чи півдесятка гривень, а то й взагалі по нулях, що призведе до шалених боргів. Насправді розмір субсидій розраховується окремо на опалювальний та неопалювальний періоди. При зростанні цін і тарифів відповідно перераховується й розмір субсидій.
Цікавим є питання щодо субсидій офіційно безробітним з розрахунку двох прожиткових мінімумів. Таким чином держава мотивує до офіційного працевлаштування з відповідним офіційним оподаткуванням. Проте в окремих випадках зменшення до одного ПМ вирішуватиме знову ж таки спеціальна комісія.
У вересні 2016 року уряд ухвалив рішення про невключення до доходів безкоштовних санаторно–курортних путівок, засобів реабілітації та ортопедично–протезних виробів, компенсацій ушкодженого здоров’я під час трудової діяльності (чи не АТО, цікаво, вплинуло?). Крім цього, Постановою КМУ № 540 від 8 серпня цього року збільшено граничні показники для надання субсидій на скраплений газ і тверде паливо (СГТП). Водночас з цим відповідальність одеpжувачів субсидій та претендентів на неї аж ніяк не зменшилась.
То все ж таки, субсидія — це український винахід, чи це частина європейської практики? Як не дивно, але саме друге презентувала присутнім пані Войтенко. Литва надає державну допомогу при оплаті опалення та водопостачання, Словаччина й Польща — на оренду житла й ЖКП, Угорщина — на комунальні послуги, Словенія — на оренду житла, Румунія — на енергоносії (безготівкову) та паливо (готівкову). Право на субсидію визначається через поріг доходу — від мінімальної пенсії (Польща, Угорщина) до мінімального прожиткового мінімуму (Чехія). Формула розміру допомоги враховує різницю між нормативною вартістю ЖКП та встановленою часткою доходу заявника (Польща, Словаччина, Чехія, Словенія), відповідно ця частка становить: Польща — 10–15%, Угорщина — 10–20%, Словенія — 25%, Словаччина — 29% та Чехія — 30%. Як бачимо, всі країни є пострадянськими, які теж знаходяться на певному проміжному рівні.
Що ж сьогодні має Україна в цілому і Кіровоградщина зокрема? Станом на серпень поточного року найменше одержувачів субсидій мала Одеська область (12,6%) та м. Київ (18,9%). Альтернативними рекордсменами є Сумська (58,4%), Тернопільська (54,8%) та Полтавська (48,9%) області. Кіровоградщина майже посередині — 36,6%, при середньоукраїнському показнику 34,5 відсотка. Окрема статистика по СГТП свідчить про мінімуми в Києві (20), Луганщині (4122) та Київщині (6740) заявників. Натомість прикрі показники у Вінницькій (45430), Житомирській (38677) та Кіровоградській (37963) областях. За вісім місяців поточного року субсидії на СГТП призначені 520370 домогосподарствам (3% від загальної кількості в країні), а середній розмір готівкової субсидії становив 1787,5 гривень. Коментуючи низький показник нашої області, директор Департаменту державної соціальної допомоги Мінсоцполітики України Віталій Музиченко назвав дві причини: низький рівень соціально–економічного розвитку (агов, «крєпкіє хозяйствєннікі»?) та низький рівень газифікації населення (привіт від автора Юлії Тимошенко, яка на цій темі почала політичну кар’єру в нашій області, і продовжує популізувати її дотепер).
Тим часом, за інформацією очільника обласного управління соцзахисту Олександра Догарова, станом на 1 жовтня цього року субсидію нараховано 160,7 тисячам сімей (38,8% домогосподарств області). Середній розмір у вересні (в неопалювальний період) в середньому по області становив 150,5 гривень, по районах — 103,6 гривні, по містах — 196,73 гривень. Проте на опалювальний період 2016–17 років цей показник може сягнути 1800 гривень (проти 874 гривень у минулому сезоні). Кількість отримувачів субсидій прогнозується у 200–220 тисяч. Субсидія на СГТП нарахована 31 тисячі домогосподарств (81,5%) на суму 72,2 мільйони гривень. Середній розмір в даному випадку становить 2045,5 гривень проти 1501,6 гривні минулого року. На виконання вищезгаданої постанови Кабміну № 540 розпорядженням голови ОДА Сергія Кузьменка № 380–р від 14.09.2016 року встановлено граничні показники на СГТП для області: тверде паливо — 2000 гривень/т (було 1530,5 грн./т); скраплений газ — 200 гривень/балон (було 196,29 грн.).
Але чи є альтернатива субсидіям? Першу відповідь на питання надав чинний міністр соціальної політики України Андрій Рева: «Ми не розглядаємо програму житлових субсидій як панацею як таку, що назавжди законсервує нинішній стан речей. Ми розглядаємо її як перехідний етап до підвищення спроможності наших людей самотужки платити за послуги житлово–комунального господарства». А як саме — це вже зовсім інша історія. Тож пошуки альтернатив тривають.
Віктор Сергєєв
