Уранова шахта – небезпечне сусідство

Як у громаді на Кіровоградщині екоактивісти та місцева влада відстоюють своє право на життя у чистому довкіллі

У Первозванівській громаді створили громадську організацію, яка разом з місцевою владою займається зменшенням ризиків діяльності уранодобувної промисловості. Поряд з громадою розташована Інгульська уранова шахта. Чим небезпечне таке сусідство та що вже вдалося зробити мешканцям громади та екоактивістам, читайте у матеріалі.

Громадська організація «Флора» на Кіровоградщині вже не один десяток років займається екопитаннями в регіоні. Так, у полі зору активістів – забруднення водойм, проблеми доступу до питної води, забруднення повітря та, звісно, питання, пов’язані зі зменшенням ризиків діяльності уранодобувної промисловості на Кіровоградщині. Нещодавно громадська організація провела конкурс міні-грантів для підтримки екологічних громадських ініціатив Кіровоградської області. Головна мета – підтримати місцеві ініціативи через освітні та фінансові інструменти та розширювати можливості місцевих активістів з розв’язання екологічних проблем урановидобувних громад. Оптимальний бюджет проєкту – до 100 тисяч гривень. За результатами конкурсу визначили 12 громадських організацій-переможців, які впроваджуватимуть корисні екоініціативи на території своїх громад.

Неподалік Кропивницького розташована Первозванівська громада. Вона входить до Кропивницького району. Згідно з офіційними даними, там проживає більше 8 тисяч людей. Громада має небезпечне сусідство – уранову шахту.

У вітряну погоду радіоактивний пил з уранових відвалів осідає на подвір’ях, а через роботу шахти у жителів сіл є проблеми з водопостачанням. Так, вода у громадських колодязях та свердловинах неналежної якості та поступово зникає.

Жителям громади та екоактивістам у боротьбі за право жити у чистому довкіллі допомагають міжнародні організації. Так, нещодавно за їх кошти закупили тест-системи для визначення якості води у громадських колодязях.

«Це, звичайно, не лабораторні дослідження. Проте вони допомагають виявити «зони ризику». Ми бачимо на який колодязь варто звернути увагу та у разі необхідності направляємо воду на розгорнутий лабораторний аналіз», – зазначила заступниця викoнавчoї директoрки грoмадськoї oрганізації «Флoра» Ірина Мунтян.

Екоактивісти демонструють, як працюють тест-смужки для визначення якості води на практиці. У селі Клинці Первозванівської громади тестують воду з громадського колодязя. Показники не критичні.

Місцеві зазначають, що вода у колодязях стала кращої якості після того, як місцева влада зайнялася їх благоустроєм.

Староста Клинцівського старостинського округу Володимир Любко зазначає, що громадськими колодязями користуються чимало жителів села, адже централізоване водопостачання тут відсутнє.

«Ми провели інвентаризацію колодязів. Усього їх в селі нараховується 26. Займаємось їх благоустроєм. Люди у селі користуються ними та приватними свердловинами. Але якість води залишає бажати кращого», – говорить Володимир Любко.

Хоч територіально Клинці знаходяться за 15 кілометрів від обласного центру. Побудова водогону протяжністю 1,5 кілометри вартує 4 мільйони гривень. У громади таких грошей немає.

За словами заступниці сільського голови Первозванівки Олени Кузьменко, шахта вже три роки не платить податок на землю. На ці гроші громада могла б реалізувати нові екоініціативи, покликані покращити життя її жителів.

На приміщенні Первозванівської сільської ради в рамках програми «Дихай вільно» встановили станцію моніторингу якості повітря.

Тепер жителі громади можуть стежити за якістю повітря та радіаційним фоном онлайн. Представниця громадської організації «Громада для нас» Оксана Білоусова говорить, що наразі додатком в основному користується молодь. Проте вона може доносити інформацію до людей старшого покоління.

До прикладу, біля відвалів Інгульської шахти дозиметр показує 3,13 мікрозиверта за норми 0,3.

При цьому поряд відсутнє будь-яке огородження чи попереджувальні знаки, окрім того, відсутня захисна санітарна зона з дерев.

Заступниця сільського голови Первозванівки Олена Кузьменко наголошує, що місцева влада системно співпрацює з громадськими організаціями та місцевими активістами для того, щоб відстоювати своє право на життя у безпечному екосередовищі. Так, у громаді запровадили екопрограму над реалізацією якої активно працюють, та запровадили посаду еколога.

За словами виконавчої директорки «Флори» Людмили Шестакової, Первозванівська громада крок за кроком намагається зменшити шкоду від діяльності уранодобувної промисловості на території громади: наразі тут висаджують захисну лісосмугу в санітарній зоні.

За даними екоактивістів, Кіровоградська область є одним з найбільш насичених мінеральними ресурсами регіоном України. На території області розташовано поклади понад 390 видів корисних копалин, таких як уран, вугілля, залізна руда, граніт та інші.

Частіше за все, видобуток корисних копалин супроводжує радіаційне забруднення через викид в атмосферу радіоактивних речовин, таких як радон, радій та інші. Цей процес негативно впливає на здоров’я людей і довкілля.

Також, видобувні об’єкти використовують велику кількість води для технологічних потреб, яка потім викидається у водойми, що призводить до забруднення поверхневих та підземних вод радіоактивними речовинами.

Небезпека радіаційного забруднення полягає в тому, що радіоактивні речовини при контакті з людиною, викликають в ній безліч небезпечних хвороб.

Найбільш небезпечними для здоров’я людини є радіонукліди, такі як уран, радій, цезій та стронцій. Вони потрапляють в організм людини через питну воду, їжу та повітря. При цьому радіоактивні речовини накопичуються в тканинах організму та продовжують діяти на клітини протягом тривалого часу. Наявність радіоактивних речовин в організмі призводить до розвитку ракових захворювань, таких як лейкемія, рак легенів та інші. Крім того, радіаційне забруднення може викликати вади розвитку у дітей, які народжуються в зоні забруднення.

Катерина Федченко. Фото авторки

Здійснено за підтримки асоціації «Незалежні регіональні видавці України» в paмкaх pеaлізaції проєкту «Хaб підтримки регіональних медіа». Погляди aвтоpів не обов'язково збігaються з офіційною позицією пapтнеpів.