Тарас Левицький: В Україні є люди, які відчувають у собі демократію

  • 17 серп. 2017 16:11
  • 1338
    • Новина Тарас Левицький: В Україні є люди, які відчувають у собі демократію Ранкове місто. Кропивницький
     
    Тарас Левицький – віце-президент Української Федерації Америки, художник, хореограф та художній керівник Ансамблю українського танцю “Волошки” – цьогоріч колективу виповнюється 45 років. Пише Український інтерес.
     
    Не зважаючи на те, що народився Тарас у Філадельфії (США), про своє українське коріння не забуває. Чоловік активно займається лобіюванням українських інтересів в Америці та розвитком культурної співпраці між нашими країнами.
     
    Під час свого візиту до України на відкриття Представництва Української Федерації Америки (УФА) у Києві Тарас Левицький дав ексклюзивне інтерв’ю “Українському інтересу” і розповів про те, як передбачив Майдан ще у 2012 році, про активну громадянську позицію українців в Америці, пропагування ними української культури та про те, що його пов’язує з всесвітньо відомим модельєром Джорджіо Армані.
     
     – На скільки обізнані сьогодні американці з ситуацією в Україні?
     
    – Я думаю, зараз досить багато інформації про Україну. В моєму дитинстві більшість сприймала Україну як частину Росії, і нам доводилось пояснювати, що це зовсім різні країни. Але найкраще цю відмінність показав Путін. Він показав, що Україна – це не Росія, це мирна країна. Я завжди говорю про те, що навіть американська конституція базована на конституції Пилипа Орлика. І це відкрило американцям очі, вони розуміють, що українці завжди були ближчі до американської ментальності, ніж до Росії.
     
    – Яким чином Українська Федерація Америки лобіює інтереси України?
     
    – Ми активно співпрацюємо з громадами. А конгресмени слухають громаду. Коли піднімалося питання, чи продовжити санкції проти Росії, ми зрозуміли, що Трамп може піти на їх послаблення. Бо мова йшла про те, що менше стріляють на Донбасі. Наша українська громада зробила організований тиск на конгрес і сенат, і ми нагадали, що санкції почалися від Криму, а не Донбасу. І на цьому й базується наша постійна робота – нагадувати і тиснути, не бути байдужими, і не розслаблятися як громадянам. Бо ми маємо вплив на процеси, які відбуваються у державі.
     
     – До речі, вашому колективу “Волошки” виповнюється 45 років. Розкажіть трішки про його роботу.
     
    – Ансамбль українського танцю “Волошки” заснований у 1972 році, і я з ними з першого дня. В основному ми працюємо на американську публіку, представляючи у танцях традиції різних регіонів України. Взагалі ми бачимо нашу роботу, як посли української культури в Америці. Публіка дуже добре нас сприймає. Зараз ми отримали грант і будемо працювати з кримськими татарами. Ми хочемо поставити кримськотатарський номер, який якомога глибше розкриє джерело їхньої культури.
     
    – А що вас пов’язує з Джорджіо Армані? Кажуть, ви співпрацюєте. 
     
    – Не дуже люблю про це говорити, бо фешн – не моє (посміхається – ред.). Але якось виходить у мене робити прогнози майбутніх трендів. З Джорджіо ми познайомилися у Римі, де я здобував вищу освіту за спеціальністю “Живопис і скульптура”, потім докторат мистецтвознавства. Я завжди зранку любив пити каву у місцевому кафе, і там познайомився з чоловіком, який випитував мене, у якому руслі рухається наука мистецтвознавства. Це був Армані, який тоді мав декілька ательє, але ще не був на іноземному ринку. Одного разу йому потрібно було зробити багато ескізів, і я запропонував допомогу. Ескізи я йому зробив, а потім жартома сказав: “Армані, а давай я вгадаю, які тенденції будуть у наступному році?” Освіти у сфері фешн я не маю, але я бачив, що мода повторюється. І так сталося, що мої прогнози збулися. Після того я почав робити прогноз на 3 роки для цілої фірми. Окремо робимо на кожну країну. Працюємо також, щоб тримати такий бренд як Армані. Він також порадив мене Донателі Версаче. Хоч я не дуже люблю цим займатися – це нудно. Але для мене це просто – я добре знаю історію і етнічну специфіку кожного народу. Кожна країна має свою особливість. Треба знайти, що важливе зараз для країни, у якому стані економіка, чи є війна і т.д. Україна, до речі, зараз виграє у світі моди – вишиванки зараз всюди є, у майже кожному магазині Америки їх можна купити. І це дизайнери роблять, і навіть невідомі, але вони знають, що в тренді. Уже  втрачає популярність радянське червоне.
     
    – А чи можете спрогнозувати, як буде розвиватися ситуація в Україні?
     
    – Я не політик, я того не знаю. А взагалі, саме політики заважають щось прогнозувати, вони заважають громаді. Що стосується громадської думки американців, ми дивимося на Україну як фронт війни, яка йде не тільки проти демократії, а взагалі проти цивілізованого світу. Є справжня війна, і люди це бачать. Погляди щодо України у Трампа і його сенату та конгресу розходяться. Але наша громада робитиме усе, аби відстоювати інтереси України.
     
    – А у чому ви вбачаєте український інтерес?
     
    – Майдан показав, що ви організовані і з вами можна працювати. Влада у ваших руках, і ви це показали. Але треба зараз закінчити цю справу, демократична система має розвиватися постійно. Ваше завдання –  збудувати цю сильну систему.