Подорож до міста, де вміють створювати будинковий рай

 

Питання створення ОСББ, його ефективної роботи і співпраці з міською та обласною радами з програми енергоефективності все більше хвилюють олександрійців. 

 

Міська рада пропагує кредитування ОСББ за державною програмою на дуже вигідних для об›єднань співвласників умовах (половину кредиту відшкодовує держава, до 20% — міська рада). Є близька перспектива участі в цій програмі й обласної ради (до 30%). Але об›єднання співвласників не поспішають використати цей шанс (чи то не довіряють програмі, чи не в змозі зібрати підтримку 66% своїх сусідів, як необхідну умову кредитування). Не останню роль відіграє і низький авторитет банків, від яких скорше чекаєш обману, ніж реальної допомоги. Тож, на сьогодні лише 3 ОСББ Олександрії взяли дуже невеликі кредити (від 10 до 63 тисяч

гривень). Але є в Україні міста, де все інакше.

Представники восьми ОСББ Олександрії відвідали місто Луцьк. Метою поїздки була участь в семінарі з найактуальнішого для об›єднання співвласників питання “Практичний досвід енергомодернізації багато–квартирних житлових будинків з залученням банківських кредитів”. До складу семінаристів увійшли ще двоє кропивничан і шість представників Дніпропетровщини. Семінар проходив за фінансової підтримки проекту IFC (група світового банку) “Енергоефективність у житловому секторі України, що фінансується Швейцарською Конфедерацією”.

Крім безпосереднього знайомства зі справжнім європейським містечком (одне з найдавніших міст України з населенням понад 220 тис. городян), гості Луцька почерпнули багату інформацію, в дії побачили ефективність роботи ОСББ, їхню організованість і — що найголовніше — плідну співпрацю з міською владою. Останній чинник хотілось би підкреслити як головний фактор успіху.

Щоб не бути голослівною, спробую розставити деякі акценти на побаченому і почутому.

По–перше, на наявність в місті дієвих програм, що сприяють кількісному росту ОСББ і координують їхню роботу. В. о. міського голови Ігор Поліщук знайшов час зустрітися з учасниками семінару та підтвердив свій намір продовжити політику підтримки об›єднань співвласників. Але красномовніше про це говорять цифри: якщо в 2015 році в місті було понад 150 ОСББ, то в 2016 їх уже було 330. Щомісячно 4–5 ОСББ беруть кредити за цією програмою і минулого року сума цих кредитів склала 30 млн грн. Як правило, роботи з утеплення будинків проводяться в комплексі: капітальний ремонт даху, підвальних комунікацій з установкою індивідуальних теплових пунктів, заміна вікон і дверей в під›їздах, суцільне утеплення будинку сучасним енергостійким покриттям. Через це суми кредитів виглядають жахливо великими як для нас, олександрійців: це від 3 до 5 мільйонів гривень. Понад 50% кредиту відразу ж відшкодовує держава. Другу половину кредиту розподіляють між собою міська, обласна ради і безпосередньо ОСББ. Саме Луцьк є законодавцем впровадження цієї програми ще з 2011 року, тому сьогодні учасники семінару побачили згуртований колектив однодумців, які дійсно творять дива і дають друге дихання будинкам 20 — 30–річної давнини. Ми мали можливість порівняти будинки, якими управляють міські комунальні господарства і об›єднання співвласників. Другі значно переважають. Чому? Тому що комунальні господарства (ЖЕКИ чи інші комунальні структури) вже давно показали свою неспроможність на сучасному рівні утримувати будинки, дбаючи про найбільші вигоди для себе, вони не модернізуються, а стабільно є осередком корупції. І лише мешканці безпосередньо при правильній організації і дієвій підтримці влади дбають про комфорт і затишок житла. Звичайно, це можливо при високій культурі організації ОСББ, за умови підбору активних і діяльних рад співвласників. До речі, в Луцьку ми не побачили латок утеплення на будинках, як в Олександрії (коли окремі громадяни ніби–то утеплюють свою квартиру. Насправді, як доводять спеціалісти, через 4–5 років ця латка викликає грибок сусідніх квартир і не дає справжнього ефекту для квартири господаря). Про кінцевий результат втілення програми енергозабезпечення лучан красномовно свідчать такі цифри: якщо мешканці звичайних будинків сплачували цієї зими 43 — 45 грн. за метр квадратний тепла, то мешканці будинків, де вже проведено утеплення — 11 грн.!!! 

Неможливо обійти стороною кольорову гаму зовнішніх стін вже відремонтованих будинків, під›їздів і навіть підвалів: це приємні, світлі кольори, без звичних для нас запахів і аматорських хуліганських розмальовок. У підвалі сміливо можна поставити столики і приймати гостей. Не могли не здивувати нас і ліфти: сучасні, легкі, комфортні. Виявляється, комплексом капітального ремонту передбачена й їхня заміна (в Луцьку порахували, що якщо на ремонт ліфта і перевірку його потрібно 280 — 450 тисяч гривень, то правильніше придбати новий ліфт за 300 — 400 тисяч гривень — тут вони співпрацюють з Бєларуссю (Могильов). Суттєво, що при міській раді працюють два спеціалісти, які опікуються лише ОСББ.

Є в Луцьку дуже вагомий орган, який з 2011 року безпосередньо керує ОСББ — це Центр ОСББ. Його ми теж відвідали, познайомились з керівницею Юлією Саботюк (саме вона стала однією із ініціаторів створення Всеукраїнської Ради голів ОСББ, яка (Рада) постійно настирливо нагадує про себе відомчому міністерству, не забуваючи турбувати і прем›єра з важливими для громадян України питаннями). В Луцькому Центрі ОСББ (приміщення виділено міською радою) працюють три спеціалісти, (за підтримки діючих ОСББ), які безкоштовно координують роботу ОСББ, навчають голів, розробляють програми для будинків і, що дуже важливо, всю необхідну документацію.

Цікавило нас і питання роботи з мешканцями, зокрема з неплатниками та агресивно налаштованими громадянами. Зазначу: таких дуже мало, бо за ці роки авторитет об›єднань співвласників дуже зріс; та психологічні аспекти стратегії модернізації будинків, робота безпосередньо голови правління як грамотного сучасного менеджера, а не дівчинки (хлопчика) на побігеньках, була дуже цікавою і корисною для учасників семінару. 

Серед відвіданих у Луцьку об›єктів був і Центр надання адмінпослуг, який працює з 2013 року і є одним з кращих в Україні. 325 послуг виконують працівники Центру. Але розмова про нього — це вже інша велика тема, яка може бути цікавою лише для спеціалізованого складу читачів. Тут, як і в багатьох інших установах міста і навіть у звичайних будинках, створено умови для людей з обмеженими фізичними можливостями.

Переймаючи досвід лучан, звичайно, представники двох областей — Кіровоградської і Дніпропетрівської — багато спілкувалися між собою і відкрили для себе чимало таємниць, до яких дійшли наші сусіди. Про все це будемо говорити під час зустрічі голів правлінь ОСББ, який плануємо невдовзі провести. 

Гадаю, міській владі буде цікаво послухати керівників об›єднань, висловити свої думки і ідеї. В Олександрії вже назріло створення власного центру голів ОСББ, адже їх понад 40. Учасники семінару, звичайно ж, привезли додому не лише знання, приємні враження, але й наснагу втілити побачене в нашому рідному місті.

Тамара Аноко