"Миротворчі операції" чи "інтернаціональний обов"язок"?
Хода від площі Героїв Майдану до монументу полеглим на набережній зібрала білизько тисячі містян.Попереду колони,одразу за оркестром,підлітки несли портрети загиблих в Афганістані земляків.Проте на питання "Чиї це портрети?" вони відповідали: "Ветеранів Великої Вітчизняної..."
Наступний казус відбувся під час руху колони,коли перехожі запитували у журналістів: "А це хто йде -українці чи "Правий сектор"? Як не намагались пояснити,марно.Інша громадянка обурювалась мовчанкою оркестру,адже лунав лише барабанний дріб:"Тоді навіщо вони взагалі йдуть?".Лише відповідь:"Накази не обговорюються!" заспокоїла невдоволених громадянок.
Біля самого монументу працівниця відділу культури традиційно зачитувала текстову промову,в якій так остаточно й не визначено -чи українці в складі Радянської Армії виконували "миротворці операції",чи все ж "виконували інтернаціональний обов"язок".Звісно,колишні "афганці" цим не переймаються -вони просто виконували військовий наказ,яке б політичне керівництво його не віддало.Але нове покоління українців не розуміє навіть події на сході України -за словами знайомого АТОвця,він особисто чув в колоні розмови про "громадянську війну на Донбасі".
При всій повазі до ветеранів ХХ століття ,хочеться задати питання до освітян,відділів внутрішньої політики,СБУ тощо -чи відслідковують вони ту політику,яка нині проводиться?Чому вони вчать сучасне й майбутнє покоління?Адже з такою невизначеністю наші бійці на сході сидітимуть в окопах доволі довго...
