Кіровоградщина: В єднанні сила, або секрети успіху новоукраїнської громади

 

Колишнє міське сміттєзвалище стало місцем сонячної електростанції, гребля, що  ремонтувалась майже щовесни, невдовзі перетвориться на міні–ГЕС. В місті працюють шість автобусних маршрутів (для порівняння: за часів УРСР їх було три, за часи незалежності періодично курсував ще один).

 

На перше півріччя (а точніше, п’ять місяців) формального існування Новоукраїнської об’єднаної територіальної громади її голова Олександр Корінний запросив групу кропивницьких журналістів та гостей з Долинського району, які мають бажання створити свою громаду. Тож нагода відвідати рідне місто намалювалась доволі цікава.

— Ми давно відійшли від офіціозу, коли сидить купа доповідачів із заготовленими текстами, — звернувся до гостей Корінний. — У нас завжди вільний мікрофон на подібних зібраннях.

Коротка презентація здобутків та найближчих планів громади приємно вразила. Колишнє міське сміттєзвалище стало місцем сонячної електростанції, гребля, що  ремонтувалась майже щовесни, невдовзі перетвориться на міні–ГЕС. 

В місті працюють шість автобусних маршрутів (для порівняння: за часів УРСР їх було три, за часи незалежності періодично курсував ще один). В цьому році має бути збудований спортмайданчик «3 в 1»: баскетбольно–волейбольно–міні–футбольний. Він повністю спроектований місцевими дітлахами, вони навіть витрати й перспективні прибутки обрахували. А найцікавіше — стійки для ігор мають бути телескопічними. За задумами проектантів, цим майданчиком зможуть скористатись навіть візочники.

— Крім цього шедевру, ще одним переможцем конкурсу стала портативна мобільна хімічна лабораторія. 

А в цілому вісім з десяти проектів–переможців отримають змогу реалізуватись вже цього року. І наостанок  голова ОТГ «добив» присутніх проведеним у травні цього року міським «Євробаченням», найменшою учасницею якого стала другокласниця з Мар’янополя. Уявіть собі, що кожна школа на території громади проводить у себе відбіркові тури, а переможці виступають у фіналі, виконуючи пісні мовами країн Європи. Почесною гостею стала колишня мешканка Новоукраїнки Юлія Олійник, яка нині є солісткою ансамбля пісні й танцю ЗСУ, замінивши Тіну Кароль.

І це, за словами Корінного, лише найбільш вражаючі факти. До листопада поточного року завершиться створення Генерального плану розвитку громади, для чого вся територія охоплена аерофотозйомкою. Це робиться в інтересах всіх 20129 мешканців, які проживають у 11 населених пунктах (у дванадцятому, на жаль, нині жодного мешканця, але облрада поки що його не «списує»). 

Датою  свого народження громада, яка складається з Новоукраїнської міської та Мар’янопільської та Сотницько–Балківської селищних рад, вважає 1 січня поточного року. Основою діяльності стала створена Стратегія розвитку терміном до 2026 року, а поточні проекти розраховані на три роки (перший з них –2017–2019). «Горизонт бачення» — таким є мінімальний термін реалізації кожного задуму.

— Стратегія писалась всією громадою, — продовжує розповідь Олександр Корінний, особисто проводячи екскурсію центральною частиною міста, — спочатку зібралось майже вісім з половиною десятків охочих, згодом залишилось близько шестидесяти п’яти, а фінал робили трохи менше трьох десятків. Плюс у нас діє громадська рада, хоча за законом її не повинно бути. Проте ми пішли на цей крок і не пошкодували.

Тенденція «Один район — одна громада», на думку Корінного, є хибним кроком — адже це ніяка не децентралізація, а лише перейменування райдержадміністрації. Інша річ, коли голова РДА є виборною посадою, але поки що елементарних кроків до цього не робиться. 

Ще одним негативом він вважає збереження  магістральних вулиць міста в підпорядкуванні облавтодору, що унеможливлює їхній вчасний та якісний ремонт. Голова громади декілька разів перепрошував за «гицаки», якими зустрічало місто й громада наш автобус, проте зазначив, що веде перемовини щодо передачі їх на баланс громади — але після проведеного капітального ремонту.

— Спроможна громада — це насамперед якісні послуги, — наголошує Корінний. — Дякувати Богу, ми налагодили співпрацю з районним керівництвом і вирішили не ділити нічого на своє й чуже. Щодо кожного проекту чи об’єкту ми налагодили своєрідне співфінансування — хтось грошима, хтось технікою або матеріалами. Наприклад, відкритий минулого року пам’ятник Шевченкові обійшовся нашому бюджету у 0 гривень. Ми задіяли інші джерела фінансування, а тим, хто заважав, повідомили: «Не хочете робити самі — не заважайте іншим».

Культурно й законно була проведена «деленінізація»: звернення про демонтаж надійшло від осередку КПУ (!), сесію зібрали у неділю (!), пам’ятник було знято та передано на зберігання до одного з підприємств міста, де шанувальники «вождя пролетаріату» влаштовують свої зібрання, не дратуючи інших. 

Як зазначив Олександр Корінний, знищувати майно громади ніхто не має права, а пам’ятник є частиною цього майна.

Ми відвідали відремонтовані бібліотеку, спортивний та танцювальний  зали у ЦПК «Ювілейний», стадіон «Колос», де відновлена дренажна система футбольного поля та повністю відремонтований зал греко–римської боротьби. Також гості звернули увагу на оновлене тротуарне покриття (плитка–бруківка), певні елементи ландшафтного дизайну та  майже непошкоджені лавочки в скверах міста.

— Ще б пак, біля цих лавочок вільний Wi–Fi, — задоволено похизувався Корінний. — Найбільше задоволена цим поліція. У них завдяки ньому  весь центр міста під наглядом.

Але що ж дала практична децентралізація громаді в цілому? 

По–перше, суттєво збільшився бюджет. Станом на перший квартал поточного року надходження становили біля 27,5 мільйонів гривень при планових 22,173 млн. грн., а витрати не менш суттєво знизились — 22,455 млн. грн. при планових 33,089 мільйонах гривень. По–друге, рішенням сесії скасовані так звані благодійні внески у школах та дитсадках. По–третє, запроваджені відкриті конкурси на посади керівників навчальних закладів. Про це трохи детальніше.

— ЗНО та олімпіади — найоб’єктивніший показник якості освіти, — наголосив у спілкуванні Олександр Корінний, — для  ще більшої об’єктивності керівництво школами ми певним чином передали  до громади. До комісії входять два представники відділу освіти (з них один — від профспілок), двоє — від колективу навчального закладу, двоє — від батьківської спільноти, ще двоє — від депкорпусу та громадськості. Вимоги до претендента мінімальні — педагогічна освіта та п’ять років стажу. Кожен кандидат пише річний план та п’ятирічну стратегію, які захищає на комісії. Рішення комісії передається на затвердження сесією ради, яка укладає з переможцем контракт на п’ять років. Другим кроком став фактичний розгін методкабінету. 

Нині четверо висококваліфікова–них працівників координують роботу 19 методичних об’єднань, але жодним чином не заважають їхній роботі.

Чим ще пишається громада? За прикладом Кропивницького оновлюється вуличне освітлення — при цьому нові якісні ліхтарі освітлюють пішохідні доріжки. 

Водопровідно–каналізаційна система, на відміну від обласного центру, замінюється кілометрами. Поки що повільно, але створюються ОСББ — на сьогодні їх лише два, ще два в процесі створення. Всього у місті 77 багатоквартирних будинків. ОСББ отримуватиме 50 тисяч гривень допомоги від влади на розвиток.

— Сьогодні у мене на столі з півдесятка заяв від сільрад  з бажанням приєднатись до нашої громади, — з гордістю засвідчує Олександр Корінний, — ми, якщо чесно, не проти. Тим же, хто попри все бажає мати свою громаду, насмілюсь дати дві поради. Перша — якщо не впевнені в успіху, краще не беріться до справи. І друга, для кандидатів на лідерів громад — ніколи не робіть все самостійно, у вас має бути команда. Ми обрали собі гасло «В єднанні сила», і, як бачите, у нас це виходить.

Максим Гуцалюк