Як лікуватися у прифронтовому місті

  • 14 жовт. 2023 00:25
  • 3088
    • Новина Як лікуватися у прифронтовому місті Ранкове місто. Кропивницький

    Більше ніж півтора року Україна потерпає від повномасштабного вторгнення Російської Федерації. За цей час війна перетворилася з шокуючого жаху на щоденний фоновий стрес.

    Попри обстріли, тривоги, нальоти та «похоронки» треба якось жити, щось їсти і десь лікуватися. Як працюють лікарі у містах і містечках, де сирена вмикається уже після «прильоту»?

    Наша редакція провела невелике соціальне розслідування у Краматорську. Ми з’ясували: лікарі у місті є. Відкриті всі державні поліклініки та лікарні, працюють стоматологічні клініки – державні і приватні. Різниця лише у цінах на послуги. Наприклад, лікування зуба без видалення нервів у державній клініці коштує 500-800 грн (без урахування вартості рентгену). У приватній клініці за аналогічний обсяг лікування від 1500 до 4200 грн (рентген-знімки також оплачуються окремо). Видалення зуба: у державній клініці 500 грн + анестезія, у приватній 1000 грн + анестезія.

    Ціни, як то кажуть, на будь-який смак та колір. Але варто враховувати, що краматорські заводи наразі не працюють через бойові дії і постійні прильоти. А саме ці підприємства є тут містотворчими, тож у Краматорську сильний дефіцит робочих місць, а відповідно – і вільних грошей.

    Тут у нагоді стає програма медичних гарантій від НСЗУ. Лікарні, що уклали договір із цією держслужбою, отримують компенсацію за проведення певних процедур від держави: тобто самі пацієнти за них не платять. Потрібно лише електронне направлення від сімейного лікаря. Проте і тут є деякі нюанси.

    За направленням можна, наприклад, безкоштовно зробити комп’ютерну томографію (КТ). Але існує черга на два-три місяці вперед. На цьому ж апараті можна зробити КТ на платній основі. Черги немає, існує ціна: від 1000 до 3000 грн, залежно від органів, які підлягають обстеженню.

    До міста Краматорська часто приїздять мешканці деокупованих міст, селищ і сіл за допомогою лікарів. У зруйнованих бойовими діями населених пунктах банально нема можливості надавати повноцінну медичну допомогу, тому пацієнти шукають найближчі доступні варіанти. Проте паралельно до рідного міста поступово повертаються і місцеві. А тому іногороднім пройти безкоштовне обстеження або потрапити до державної стоматології стає складніше.

    Наша редакція поцікавилась в одній із поліклінік, як буди іногороднім, чи існує спосіб якось пришвидшити процес запису. Реєстратор Варя нам розповіла алгоритм дій. 1. Зателефонувати до реєстратури. 2. Спитайте, хто є на прийомі, чи планується приїзд вузьконаправлених лікарів, відразу спитайте дату та час, де планується прийом, запишіть у блокноті або телефоні. 3. Якщо питання екстрене, то можливо звернутись до лікарень і шпиталів замість поліклініки. Наприклад, хірург приймає у хірургічному відділенні, гінеколог – у гінекологічному відділенні, і так далі. Лікарі ніколи не відмовляють пацієнтам, надають допомогу та радять, що робити. «Немає безвихідних ситуацій, – каже реєстраторка. – Ми всі люди, і це нормально, що ми хворіємо. Треба лише знати, куди звернутись у разі екстреної необхідності».

    Редакція наша також зателефонувала до екстреної медичної допомоги. Це, як виявилось, той іще квест: потрібно знати ще резервні номери, якщо не виходить додзвонитися на лінію «103». Ці номери можна знайти в Інтернеті або у контакт-центрі міста Краматорська за номером 099-099-15-05.

    Коли таки вийшло зв’язатися зі «швидкою», ми поцікавилися, чи є наразі дефіцит ліків для першої допомоги. Нас запевнили, що немає: гуманітарна допомога від держав-партнерів поступає регулярно.

    Але часом офіційна інформація – це одне, а реальність — трохи інше. Або й не трохи. Тому ми поспілкувалися з краматорчанкою Оленою, 34-річною мамою двох дітей. До вторгнення росіян 24 лютого 2022-го вона працювала продавчинею у супермаркеті.

    Чим ви наразі займаєтесь?

    – Як і раніше, працюю продавцем, але тепер – у продовольчому магазині.

    Скільки років вашим діткам?

    – Сину 12, доньці 10!

    Ви евакуювалися з Краматорська?

    – Ні, ми залишались удома. У нас будинок, ми підготували підвал на всяк випадок. Але моє серце підказувало мені, що я роблю все вірно, залишаючись удома.

    І як ви не боялися лишатися з дітьми у місті? Адже ані лікарів, ані ліків не вистачало?

    – Лікарі в місті деякі залишились. Терапевт – він і для дорослого, і для дитини. Хірург теж продовжив працювати. Може ще хтось був, але я знаю тільки про цих.

    Діти ж усе одно хворіють. Як ви їх лікували?

    – Складно потрапити до лікарні та купити ліки. Так було майже 4 місяці, але потім деякі лікарі почали повертатись, і поступово ставало набагато легше. Пам’ятаю, як у сина розболівся зуб. Я знала, що стоматологія не працювала, куди звертатись — було неясно. Зателефонувала на 103 та розповіла, що дитині дуже погано, навіть температура піднялася. На моє здивування до нас приїхала «швидка». Там був лікар , який приїхав на Донеччину допомагати, і за фахом він був саме стоматологом. Оглянув дитину, він запропогував вирішила видалити зуб. По-перше, зуб був молочний, а по-друге біль був уже нестерпним.

    Вже два роки ми не проходимо медогляд із дітьми. Школи працюють онлайн, тому звертатись до лікарів вузької спеціалізації було чималою проблемою улітку та восени 2022-го року. Але поступово ситуація змінювалась: лікарі почали повертатись до міста, відкривались діагностичні центри, де можна було здати аналізи.

    Ціни в діагностичних центрах змінились у порівняні до минулого року, до вторгнення?

    – Так і дуже сильно! Майже удвічі. Я так розумію, це пов’язано з зоною ризику, адже ми прифронтове місто.

    Як ситуація змінилась цього року?

    – Наразі ситуація дуже і дуже змінилась у кращий бік. До нас приїздять лікарі зі столиці: кардіологи, нейрохірурги, неврологи та багато інших. Прийом ведуть безкоштовно, також безкоштовно можна здати аналізи, пройти обстеження на новій апаратурі. Це дуже тішить мене як маму.

    В аптеках наразі можливо придбати будь які ліки?

    – Так, усе в цілому доступне і за цінами, і за наявністю.

    Анна Старцева

    Здійснено за підтримки асоціації «Незалежні регіональні видавці України» в рамках реалізації проєкту «Хаб підтримки регіональних медіа». Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів.