Повний візаж. В рамках проекту "30+ або Хочу вміти все"
Часто доводиться чути, що кіровоградці, м’яко кажучи, не дуже закохані в своє місто. Прикро таке чути, чесно. «Діра», «Мухосранск», «Провінція»... Запитання у мене до таких персон – чого сидите тоді тут? Не подобається - арівідерчі! Любіть Києви-Дніпропетровськи-Харькови. А ми вже тут якось і без вас розберемося...
А я живу в Кірику! В милому і рідному Кірику. І не тому, що у мене мало амбіцій чи я боюсь великих міст... Просто мені і тут є чим займатися. І цим я буду ділитися з вами, мої любі кіровоградці. Спробую на власному досвіді нові професії, курси, кухні... Ой багато задумів, але все по-порядку!
1 січня 2016 року зранку (десь о 15.00) я прокинулась з чітким планом навчитися гарно фарбуватися. Відбиток макіяжу на подушці (кошмар любого beauty-майстра), мене розвеселив і насторожив. Це що, я так виглядаю? Моя іспанська мегапудра саме так лежить на обличчі? Що за неподобство? Щось потрібно міняти...
Усі частини:
