Етична допомога дитині

16 декабря 2016
 
У житті кожної дитини буває період, коли батьки намагаються привчити її до самостійності. 
 
Саме «намагаються», приблизно ось такими вигуками на прохання дитини допомогти: «Ти ще маленький», «Перестань скиглити», «Розбирайся сам», «Це ж елементарно», «Як не вмієш, то й не треба братися» і т.п. Але частенько для дитини це завершується породженням невпевненості в собі. Діти з низькою самооцінкою зазвичай мають такі труднощі:
перебуваючи в чужому оточенні, відчувають дискомфорт;
не вміють висловлювати свої почуття й думки чітко і ясно;
не здатні відстояти свою власну точку зору;
не вміють відмовляти;
самі бояться просити про допомогу;
бояться приймати рішення, мучаться від того, що не можуть реалізувати свої бажання і потреби. 
Причини невпевненості народжуються в дитинстві: саме звідти більшість людей виносить судження про самого себе. Якщо дитина часто терпіла невдачі і батьки при цьому акцентували на них її увагу, то і в дорослому житті вона буде бачити тільки свої недоліки, а достоїнства — не помічати. 
Буває, звичайно, і те, що часу обмаль, нецікаво, або батьки самі не знають, як потрібно вирішити ситуацію з допомогою дитині. Всі ці «педагогічні міркування» і «поважні причини» — головні перешкоди на шляху виховання щасливої дитини.
Отже, якщо дитині важко і вона готова прийняти вашу допомогу, обов’язково допоможіть їй. Добре почати зі слів: «Давай разом». Ці чарівні слова відкривають дитині двері до нових умінь, знань і захоплень. Сигналом про необхідну допомогу є те, коли  дитина прямо просить про допомогу, або скаржиться, що у неї «не виходить», «не знає як», або взагалі залишає розпочату справу після перших невдач.
У кожному віці для кожної дитини існує обмежене коло справ, з якими вона може впоратися сама. За межами цього кола — справи, доступні для неї тільки при участі дорослого або ж недоступні взагалі. Наприклад, дошкільник вже може сам застебнути ґудзики, вимити руки, прибрати іграшки, але він ще не може добре організувати свої справи протягом дня. Ось чому в сім’ї дошкільника так часто звучать батьківські слова «Пора», «Тепер ми будемо», «Спочатку поїмо, а потім...»
По мірі розвитку дитини коло справ, які вона починає виконувати самостійно, збільшується за рахунок тих справ, які вона раніше виконувала разом з дорослим. Іншими словами, завтра дитина буде робити сама те, що сьогодні вона робила з мамою, і саме завдяки тому, що це було «з мамою». Зона справ «разом» — це золотий запас дитини, її потенціал на найближче майбутнє. Уявімо собі, що в однієї дитини ця зона широка, тобто батьки з нею багато займаються, а в іншого вузька, оскільки батьки рідко приділяють їй увагу. Перша дитина буде розвиватися швидше, впевненіше, почуватися успішніше та благополучніше.
Треба сказати, що діти добре відчувають і знають, чого вони зараз потребують. Як часто вони просять: «Пограй зі мною», «Давай погуляємо», «Візьми мене з собою», «А можна я теж буду...». І якщо у вас немає дійсно серйозних причин для відмови — приділяйте певний час своїм дітям.
А що буває, коли батьки регулярно відмовляють? Наведу в якості прикладу розмову з психологічної консультації.
Клієнтка: «У мене малий якийсь дивний, напевно, ненормальний. Нещодавно сидимо з чоловіком на кухні, розмовляємо, а він відкриває двері і прямо на нас з палицею йде і б’є нею!».
Психолог: «А як ви з ним зазвичай проводите час?»
Клієнтка: «З ним? Та ніяк не проводжу. А коли мені? Вдома все кручусь по господарству. А він хвостиком ходить: пограй та пограй зі мною. А я йому: «Так, відчепися, сам грай, тобі що, іграшок не вистачає?»
Психолог: «А чоловік ваш, він з ним грає?».
Клієнтка: «Що ви! Чоловік, як прийде з роботи, так відразу на диван і телевізор дивиться...»
Психолог: «А ваш син до нього підходить?»
Клієнтка: «Звичайно, підходить, але він його проганяє. «Не бачиш, я втомився, іди до матері!».
То чи дивно те, що зневірений хлопчик перейшов «до фізичних методів впливу»? Його агресія — це реакція на ненормальний стиль спілкування (точніше, неспілкування) з ним батьків. Подібний стиль не тільки не сприяє розвитку дитини, але часом стає причиною серйозних емоційних проблем.
blog comments powered by Disqus
Просмотров(568)   Комментариев(0)   Оставить комментарий
Щастя жінки родом із дитинства

Щастя жінки родом із дитинства

07 июня 2017 411 Коментарии.....

Як виховати дівчинку впевненою, щасливою, адже дівчинка — майбутня жінка, мати.

Кризовий період першокласника

Кризовий період першокласника

Багато батьків, які мають першокласників, переймаються проблемою занадто активної поведінки своїх дітей.

Роль батька у вихованні хлопчика

Роль батька у вихованні хлопчика

Становлення хлопчика у дошкільному періоді є більш складним процесом

Яндекс.Метрика