Чиє ім’я носить твоя вулиця? Ганна Дмитрян

4 сент 2019 15:18 0 240 Туризм, спорт, отдых
Чиє ім’я носить твоя вулиця? Ганна Дмитрян
 
Редакція «Первой городской» продовжує знайомити читачів з постатями, іменами яких названі декомунізовані вулиці Кропивницького. Наразі розповідаємо про діячку, іменем якої названа колишня вулиця радянського військового діяча Миколи Щорса, що розпочинається від залізничної станції Кропивницький та простягається до провулку Училищного. Йдеться про меценатку Ганну Дмитрян. 
 
Про Ганну Михайлівну ми вже неодноразово писали. Меценатка, благодійниця, коштом якої в нашому місті з’явилася безкоштовна лікарня для містян та мешканців навколишніх сіл, вона стала на шлях доброчинності за покликом глибокої віри в Бога. Отримавши від чоловіка, купця Афанасія Дмитряна, та батька Михайла Мартакі спадщину, дівчина зайнялася благодійною діяльністю. Спершу завершила розпочате будівництво оригінального православного храму Св. Пантелеймона в Бобринці. Старожили переповідають, що коли «совєти» хотіли зруйнувати церкву, підірвавши її, вона піднялася в повітря і знову стала на своє місце. Ніщо не могло зруйнувати визначну пам’ятку. Окрім храму коштом Ганни Дмитрян було зведено лікарню в Новомиргороді та кілька матеріальних пам’яток області.
 
У 1904 році в тодішньому Єлисаветграді по вулиці Костельній, що поблизу вокзалу та за двісті метрів від особняка пані Ганни Дмитрян, було зведено славнозвісну лікарню Товариства Червоного Хреста й названо (в пам’ять її померлої доньки) іменем Святої Анни. На урочистих закладинах, за традицією, котлован освятили церковні чини. Ганна Михайлівна кинула під наріжний камінь кілька жмень золотих і срібних монет та поклала кілька цеглин у куті.
 
За інформацією сайту бібліотеки імені Дмитра Чижевського, на будівництво лікарні були заготовлені найкращі матеріали: високоякісна цегла й дерево, найцінніший камінь, теракотові плити. Ганна Михайлівна брала активну участь у плануванні будівлі: вносила зміни і доповнення до проекту, наголошуючи на зведенні окремого житла для лікарів. Вона пропонувала розбити сквер із алеями, що освітлювались у нічний час електричними ліхтарями, ініціювала спорудження фонтану, який, крім естетичної функції, слугував ще й велетенським кондиціонером. Навіть незважаючи на помітне збільшення вартості об’єкта, меценатка наполягла, аби на підлозі лікарняних палат поверх теракотової плитки, за проектом, постелили дубовий паркет, що, зрозуміло, неабияк покращувало тепловий режим. 
 
Коли постала проблема з утепленням підвідних труб водяного опалення, Ганна Михайлівна вибрала з кількох способів найякісніший і найдорожчий —  з використанням азбестового тіста. На допомогу собі пані Ганна запросила лікаря Єлисаветградської земської лікарні О.Юцевича, котрий повинен був стежити за виконанням усіх санітарних вимог, облаштовувати операційну залу, виписувати меблі й інструментарій, давати поради стосовно освітлення та дезінфекції. 
 
Менш ніж за два роки лікарня була освячена і відкрита. Така поспішність будівництва пояснюється тим, що тривала російсько-японська війна і тисячі поранених потребували термінової медичної допомоги. Ганна Михайлівна особисто через уповноваженого зв’язалася з контрадміралом Кознаковим і дала згоду на утримання в лікарні ще додатково 100 ліжок для поранених воїнів.
 
За доброчинність Херсонський губернатор нагородив Ганну Дмитрян знаком ордена І ступеня Російського Товариства Червоного Хреста, а П.Ревуцький вручив їй диплом на звання почесної опікунки лікарні Червоного Хреста в Єлисаветграді. Слід зазначити, що щира повага й довіра Ганни Дмитрян до талановитого місцевого архітектора Якова Паученка і понад десятилітня співпраця принесли добрі плоди, бо, окрім єлисаветградської лікарні зведено подібну і в Новомиргороді.
 
 
Лікарню для народу “Цегляне диво”, або “Палац для хворих”, було відкрито 1912 року. В ній безкоштовно лікували та харчували хворих — мешканців міста й навколишніх сіл. На утримання лікарні Анна Михайлівна внесла в Державний банк цінні папери на суму 300 тисяч рублів, котрі склали вічний капітал лікарні, на проценти з якого вона й мала утримуватися. Крім того при відкритті лікарні пані Дмитрян додатково пожертвувала ще 12 тисяч рублів.
 
У липні 2018 року пам’ять видатної благодійниці вшанували встановленням барельєфу на старому корпусі лікарні Святої Анни. А тепер її ім’я закарбоване і в назві частинки нашого міста.
 
Читайте також: В річницю відкриття лікарні Святої Анни Ганні Дмитрян відкрили барельєф (ФОТО)
 
Вулиця імені Олексія Волохова
 
Комментарии
Ничего не найдено.

Оставить комментарий