Щастя жінки родом із дитинства

  • 28 лип. 2017 17:56
  • 2369
    • Стаття Щастя жінки родом із дитинства Ранкове місто. Кропивницький
     
    Як виховати дівчинку впевненою, щасливою, адже дівчинка — майбутня жінка, мати. Як допомогти їй бути самодостатньою? 
     
    Дана стаття саме про дівчаток, і це не випадково, адже саме емоційно наповнена, спроможна приймати і віддавати, навчена слухати і чути, сповнена любові в першу чергу по відношенню до себе, потім до оточуючих. Як було писання в Біблії «Люби ближнього свого, як самого себе». Саме така в майбутньому самодостатня жінка, а в душі — щаслива дівчинка, навіть не зможе, а буде — створювати нові щасливі життя, віддаватиме тепло, позитив, любов, вчитиме досягати та відчувати щастя. 
    Дівчинка — це та особистість, яка сприймає світ в першу чергу через емоції, а потім уже підключається логічність мислення. Тому батькам важливо знати різницю між поняттям, почуттями «пристрасть» та «любов». Чому? А тому що саме за допомогою даних почуттів (коли тато та мама проявляють їх у відношенні один до одного, потім до дитини у процесі слів, дії) у дитини виховуються її послідуючі безумовні, підсвідомі та свідомі реакції на подразник. А «подразником» у майбутньому можуть бути не лише люди, до яких вже доросла дівчинка може відчувати теплі почуття, а й наприклад, проблемні ситуації у випадку кар’єри, коли потрібно прийняти не тільки логічне рішення виходу із ситуації, а й відчувати, що тобі комфортно після здійсненого вибору, немає докорів сумлінь. Так часто буває: ніби все зробила логічно правильно, подальший вибір з розрахунків є «зручним», але чогось ніби не вистачає, в душі відчувається недостатній спокій та рівновага. Є й такі жінки, у яких після логічно правильного вибору настає відчуття «добре, що ситуація хоч якось відлягла (де ключовим словом є — відлягла), певний період і дійсно жінка буде думати, що так і мало бути, але внутрішнє почуття «незавершеності, тривожності» буде про себе давати знати, через прислухування до стверджень інших, через перегляд фільмів, довільне звернення уваги на чужі, нібито «подібні» ситуації. Це психіка шукатиме вихід, рішення, задля комфортного самопочуття для зміни стану невпевненості, не рішучості, або принципово–імпульсивних вчинків. Для стану задоволення своїми думками, діями, вчинками, для впевненості та самоактуалізації себе у житті як жінка, саме в дівчинці спочатку необхідно виховати почуття любові та прекрасного. Від цього дитина не стане слабкою. Хіба слабка людина вміє сказати правду, розказати про істинні почуття, показати свою підтримку, захоплення, щасливий погляд, почути, зрозуміти та здійснити дію в дискомфортній ситуації?
    Лише ті, хто вміють любити — щиро приймати та віддавати, можуть бути по справжньому вільними. Вільними у поглядах, у ідеях, вільними від пригнічення інтелектуальних можливостей соціальними рамками, в яких зазвичай багато дестабілізуючих правил, що демотивують людину та закладають порядок страху до розвитку в новітніх напрямках. Ще одна приказка, яку часто згадують в соціумі «все вопреки, любовь вопреки». А чому не «задля», що заважає? А заважати може виховане у відносинах з дитиною почуття не любові, а пристрасті. Пристрасть — заснована на бажанні почуття жадання, яке не піддається контролю і сильно впливає на поведінку і мислення людини. Любов —  це глибоке почуття, спрямоване на іншу особистість, основою якого є духовна близькість, взаємна повага, прагнення дати найкраще об’єкту любові. Любов до себе — виражається в нашому прийнятті себе такими, якими ми є. Людина, яка любить себе, це людина, яка бере на себе відповідальність за свої вчинки, дає собі право на помилку і право на її виправлення. Вона перестає вимагати від інших виконання своїх бажань і сама робить кроки до їх здійснення. Вона дарує свою любов з радістю, нічого не чекаючи у відповідь. Кожна дівчина, доросла жінка справді щаслива та має новаторський підхід до життя, тоді, коли відчуває, що вона кохана й кохає, а головне — вміє та не соромиться це проявляти. Пристрасть — це почуття егоїстичне, власницьке, вона нетерпляча, безапеляційна. Пристрасть позбавляє людину свободи, роблячи її емоційно залежною. Якщо потрібно, вона без сумніву ставить на кон відносини з іншими людьми, заподіює біль. Коли пристрасть у пріоритеті, вона в кінцевому підсумку руйнує саму себе і стосунки пари.  
     
    Практичний психолог Інна Хирса